Головна Головна -> Твори -> Твори з української літератури -> Твори
Твори з української літератури | Сторінка 34

Твори з української літератури


Твори з української літератури, твір з літератури, шкільні скорочені твори на тему

Проблематика роману В. Земляка «Лебедина зграя»

«Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…»

Новаторство поезії Василя Стуса

Наше життя — театр абсурду (за творами Василя Стуса)

Краса вірності (за романом О. Гончара «Прапороносці»)

Люди повинні будувати, а не руйнувати (спільне й відмінне в романах «Вершники» Ю. Яновського та «Тронка» О. Гончара)

Краса людських почуттів у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці»

Роман «Людина і Зброя» Олеся Гончара: автобіографічність твору

Красиве й потворне в романі Олеся Гончара «Людина і зброя»

Основна ідея новели О. Гончара «Модри камень»

«Модри камень» Олеся Гончара: особливість оповіді

Олесь Гончар. «За мить щастя», «Залізний острів» (із роману «Тронка»)

Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу (за однойменним романом Ліни Костенко)

Незнищеність духу українського народу в історичному романі Ліни Костенко «Маруся Чурай»

Образ Марусі Чурай в українській літературі — Л. Костенко

«О, як болить моє серце, а сльози не ллються…» (пісні Марусі Чурай)

Портретна характеристика Марусі Чурай із однойменного роману Ліни Костенко

Проблема «митець і народ» у романі Ліни Костенко «Маруся Чурай»

Проблема «нерівності душ» у романі Ліни Костенко «Маруся Чурай»

«Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» (творчість Ліни Костенко)

Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Ліни Костенко

«Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» (з улюблених поезій Ліни Костенко)

Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Л. Костенко

Образ знедоленої України в творчості Л. Костенко і В. Стуса

Особливості індивідуального стилю Ліни Костенко

Чарівний світ поезії Ірини Жиленко

«Червоне — то любов, а чорне — то журба» (інтимна лірика Дмитра Павличка)

«Червоне — то любов, а чорне — то журба» (інтимна лірика Дмитра Павличка)

Людина і сонце в творчості І. Драча

Художнє осмислення чорнобильської трагедії в поемі І. Драча «Чорнобильська мадонна»

Проблема людини і природи у творчості Івана Драча

Художнє осмислення чорнобильської трагедії в поемі Івана Драча «Чорнобильська мадонна»

Художнє осмислення Чорнобильської трагедії у творах українських письменників

Жага й талант поетичного визнання (штрихи до портрета І. Драча)

Мої роздуми над поемою В. Симоненка «Казка про дурила»

«Я б побажав тобі когось отак любить, як я тебе люблю…» (за поезією В. Симоненка)

Жіночі образи у романі Стендаля «Червоне і чорне»

Створення узагальненого портрета та проблеми історичної пам’яті у поемі А. Ахматової «Реквієм»

Образ Орфея як персоніфікація сили мистецтва, що приборкує природу і одухотворяє світ (за поезією Райнера Марії Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес»)

Проникливе відчуття вітчизни (за творчістю О. Блока)

Диявольська спокуса розуму (Михайло Булгаков «Майстер і Маргарита»)

Олександр Довженко — кінорежисер

Моє ставлення до Олександра Довженка, людини і митця

Олександр Довженко: трагізм творчої долі

Родинні традиції й виховання в сім’ї очима українських митців (О. Довженко, О. Коломієць, М. Рильський, І. Багряний та ін.)

Що з дівочою гідністю? (за творами О. Довженка «Україна в огні» О. Гончара «Собор», І. Багряного «Тигролови»)

Засудження війни у кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні»

Наодинці зі «Щоденником» Олександра Петровича Довженка

Олександр Довженко про причини й перебіг другої світової війни («Щоденник»)

Моральна краса духовна велич людини в кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна»

Краса людини і природи у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

Краса людини і природи у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

Краса людини і природи у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

Українське село у творах Ю. Мушкетика

Людська праця й людина за радянських часів (за творами О. Гончара «Кресафт», «Соняшники», Ю. Мушкетика «Суд», О. Довженка «Щоденник», «Україна вогні»)

Неоромантизм поезії Олени Теліги

Хроніка одного життя (Олена Теліга)

Національний пафос поезії Олега Ольжича

Олег Ольжич, Олена Теліга — поети і герої

Штрихи до розуміння постаті Тодося Осьмачки

Український князь б’є чолом рідній Україні (Євген Маланюк)

Прагнення розбудити національну свідомість у творчості Євгена Маланюка

Одна сторінка з життя Євгена Маланюка

Творчість Євгена Маланюка на тлі історіософських пошуків «Празької школи»

Хто він, Євген Маланюк?

Основні мотиви лірики Б.-І. Антонича

Гроші, слава чи честь? (за творами О. Коломійця «Дикий ангел» та О. Гончара «Собор»)

Виховний потенціал драми О. Коломійця «Дикий ангел»

Проблема батьків і дітей (за п’єсою О. Коломійця «Дикий ангел»)

Драма про українське село («97» М. Куліша)

Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша

Суспільство і особистість у творчості Миколи Куліша

«Полювання» зі сміхом Остапа Вишні

На полювання з девізом: хай живуть зайці! (Остап Вишня)

Друг людини, друг природи й праці (слово про творчість О. Вишні)