Головна Головна -> Твори -> Оселилися на річці бобри. Твір-роздум у публіцистичному стилі, з обрамленням

Оселилися на річці бобри. Твір-роздум у публіцистичному стилі, з обрамленням



За традицією ми всім класом двічі на рік, восени і навесні, виїжджаємо місто на природу. Набираємо продуктів, беремо м’ячі, гітару і, звісно, магнітофон. Улюблене місце нашого відпочинку – один із мальовничих берегів річки Уди. Ось цього разу ясним осіннім днем ми розташувалися біля води, і раптом Льоша тихенько сказав:

  • ? – Дивіться, хтось пливе.

Самого плавця ми побачили не одразу. Його присутність виказували лише круги, що розходилися по воді. Це була якась велика тварина. Над водою видні-лася голова і задня частина тулуба. Складалося враження, нібито поруч пливуть два невеликих темних предмета.

–        Та це ж бобер! – вигукнув хтось із хлопців.

–        Так, точно він, – підтвердила вчителька Інна Василівна. – Бобер – це тварина з цінним хутром. Бобра занесено до Червоної книги України. Дивіться, як гарно пливе.

Допливши до берега, бобер звернув до білого латаття і тут зник під водою. За кілька секунд він знову з’явився на поверхні води, цього разу тримаючи в зубах щось схоже на уламок товстого ціпка. Він діловито виліз на берег і почав гризти свою ношу. Це було кореневище білого латаття. Доки бобер снідав, ми розглядали його.

Він нагадував звичайну мишу, але збільшену у десятки разів. Шиї у тварини майже нема. Важить бобер приблизно кілограмів двадцять п’ять. Шерстка здавалася темною, може, через те, шо він тільки-но виліз із води. Особливий інтерес викликав хвіст бобра.

–        Подивіться, – сказала одна з дівчаток, – його хвіст схожий на весло!

–        А хвіст у бобра дійсно служить кермом, – підтвердила вчителька. – Він користується ним, коли занурюється або спливає на поверхню. Хвіст робить різкі коливальні рухи і збільшує цим швидкість рухів тварини. А ще хвіст у бобра – це засіб захисту.

–        А де мешкають бобри? – поцікавився я.

–        Бобер із бобрихою викопують декілька постійних і тимчасових осель. Вони намагаються прокласти нори у підвищених місцях берега. У бобрів є нори, де вони харчуються, – це «їдальні», відпочивають – це «спальні». Підземні містечка з року в рік розширюються, переміщуючись уздовж берега, оскільки натомість зруйнованих нір поруч з’являються нові.

–        А я читав, – сказав Толя, – що бобри будують хатки з хмизу, стовбурів дерев.

–        Якщо водоймище має низький берег, тваринці важко рити нору. Ось тут нона виявляє кмітливість і робить собі хатку з хмизу. Такі хатки можна побачити на лісових болотах і у широких, залитих водою заплавах невеликих річок та струмків. Заплава – це місце, що заливається водою під час повені.

  • –        Чому ж раніше ми не бачили тут бобрів?
  • –        Поява бобра на річці свідчить про те, що річка оздоровляється. Господарча діяльність людини завдає природі багато шкоди. Наприклад, на Удах колись розорювалися береги, ці місця засівали кормовими культурами. Під час дощів иода змивала землю у річку. Річка міліла, разом зі стоками до неї потрапляли отрутохімікати, добрива. Гинула риба, бобри пішли геть. А зараз річку почали захищати. Біля неї вже не випасають худобу, немає ніякої господарчої діяльності. Щоб ви, діти, знали, мала річка Уди – одна з приток великої ріки Сівер-ський Донець. Вона протікає через п’ять областей: через три українські – Харківську, Луганську і Донецьку – і дві російські – Бєлгородську і Ростовську. Зараз ці п’ять областей спільно виконують програму оздоровлення Сіверського Донця та його приток.

–        Тепер мені зрозуміло, чому ми бачили бобрів! – вигукнув Костя.

–        Та й не тільки бобрів, – зауважив Сергійко, – ось дикі качки плавають. Це ж ознака того, шо люди обережніше почали ставитися до природи.

Для чого треба дбайливо ставитись до природи? Берегти природу – це означає любити батьківщину. Природа – це і здоров’я людини, і здоров’я усього живого. Не випадково у всьому світі приділяється така велика увага екологічним проблемам.

Вирушаючи додому, ми довго озиралися на те місце, де побачили бобра. Хтось сказав:

–        До побачення, боброва річко!

 

 





Схожі твори: