Головна Головна -> Твори -> Тема свободи в романі М. А. Булгакова «Майстер і Маргарита»

Тема свободи в романі М. А. Булгакова «Майстер і Маргарита»



Мабуть, немає людини, яка не погодився б з тим, що тема свободи традиційно була однією з найбільш гострих тем в російській літературі. І немає такого письменника або поета, який не вважав би свободу для кожної людини настільки ж необхідною, як повітря, їжа, любов.

Те важкий час, який ми бачимо крізь призму роману “Майстер і Маргарита”, на перший погляд не так вже й страшно для героїв твору. Проте, знаючи історію, ми розуміємо, що тридцяті – сорокові роки нашого століття – одні з найстрашніших в житті держави Російського. І страшні вони перш за все тим, що в той час жорстко придушувалися саме поняття духовної свободи.

На думку М. А. Булгакова, вільним у широкому сенсі слова може бути лише той, хто чистий душею і може витримати перевірку, яку влаштував у романі жителям Москви Сатана, князь темряви. І тоді свобода – це нагорода за ті труднощі і злигодні, які той чи інший персонаж переніс в житті.

На прикладі Понтія Пілата, приреченого на безсоння і занепокоєння довгими місячними ночами, можна простежити взаємозв’язок: вина – спокутування – свобода. Вина Пілата в тому, що він прирік арештанта Ієшуа Га-Ноцрі на нелюдські муки, не зміг знайти в собі сил визнати його правоту тоді, “рано вранці чотирнадцятого числа весняного місяця Ніссана …” За це він був приречений на дванадцять тисяч ночей каяття і самотності , повних жалю про перерване тоді розмові з Ієшуа. Кожну ніч він чекає, що до нього прийде арештант на ім’я Га-Ноцрі і вони разом підуть по місячній дорозі. В кінці твору він отримує від Майстра як від творця роману довгоочікувану свободу і можливість здійснити свою давню мрію, про яку він марив довгі 2000 років.

Один із слуг, що становлять почет Воланда, також проходить через всі три стадії на шляху до свободи. У ніч прощання жартівник, задирака і балагур, невтомний Коров’єв-Фагот перетворюється на “темно-фіолетового лицаря з похмурим і ніколи не усміхненим обличчям”. За словами Воланда, цей лицар колись припустився помилки і невдало пожартував, склавши каламбур про світло і тьмі. Тепер він вільний і може слідувати туди, де він потрібний, де його чекають.

Письменник створював свої роман болісно, протягом 11 років писав, переписував, знищував цілі розділи і знову творив. У цьому був розпач – адже М. А. Булгаков знав, що пише, будучи смертельно хворим. І в романі з’являється тема свободи від страху смерті, яка знайшла своє відображення в сюжетній лінії роману, пов’язаної з одним із головних героїв – Майстром.

Майстер отримує від Воланда свободу, причому не просто свободу пересування, а й свободу вибору власного шляху. Вона була дарована йому за тяготи і злигодні, пов’язані з написанням роману, за талант, за душу, за любов. І в ніч прощення він відчув, як його відпускають на свободу, як тільки що він відпустив їм створеного героя. Майстер знаходить вічний притулок, що відповідає його таланту, який припадає до душі і йому, і його супутниці Маргариті.

Однак свобода в романі дарується тільки тим, хто усвідомлено її потребує. Ряд персонажів, показаних автором на сторінках роману “Майстер і Маргарита”, хоч і прагнуть до свободи, але розуміють її вкрай вузько, в повній відповідності з рівнем свого духовного розвитку, своїми моральними і життєвими потребами.

Автору не цікавий внутрішній світ цих персонажів. Він включив їх у свій роман для точного відтворення тієї атмосфери, в якій творив Майстер і куди грозою увірвався Воланд зі своєю свитою. Жага духовної свободи у цих “зіпсованих квартирним питанням” москвичів атрофована, вони прагнуть лише до свободи матеріальної, свободу вибору одягу, ресторану, коханки, роботи. Це дозволило б їм вести спокійне, розмірене життя міських обивателів.

Свита Воланда як раз і є чинником, який дозволяє виявити людські пороки. Влаштоване в театрі вар’єте подання разом зірвав маски з людей, що сидять в залі для глядачів. Після прочитання голови з описом виступу Воланда з почтом стає зрозуміло, що ці люди є вільні в тому своєму ізольованому світі, в якому вони живуть. Іншого їм не потрібна. Вони навіть не можуть здогадатися, що щось інше існує.

Мабуть, єдиною людиною з усіх показаних в романі москвичів, не згодним миритися з цією убогій атмосферою наживи, є Маргарита.

Її перша зустріч з Майстром, під час якої ініціатором знайомства була вона сама, глибина і чистота їх відносин свідчать про те, що Маргарита – жінка непересічна, талановита – здатна зрозуміти і прийняти тонку і чутливу натуру Майстра, оцінити його творіння. Почуття, ім’я якого – любов, змушує її шукати свободи не тільки від свого законного чоловіка. Це не проблема, і вона сама каже, що для того, щоб від нього піти, їй треба лише порозумітися, тому що так роблять інтелігентні люди. Маргариті не потрібна свобода для неї однієї, але вона готова боротися з чим завгодно заради свободи для двох – себе та Майстра. Її не лякає навіть смерть, і вона з легкістю її приймає, тому що впевнена, що з Майстром вона не розлучиться, зате повністю звільнить себе і його від умовностей і несправедливості.

У зв’язку з темою свободи не можна не згадати і ще одного героя роману – Івана Бездомного. На початку роману ця людина – прекрасний зразок людини, невільного від ідеолого гии, від навіяна йому істин. Вірити в брехню зручно – але це веде до втрати духовної свободи. Але зустріч з Воландом змушує Івана почати сумніватися – а це початок пошуку свободи. З клініки професора Стравінського Іван виходить іншою людиною, іншим настільки, що для нього більше не має ніякого значення минуле. Він вийшов на свободу думки, свободу вибору власного шляху в житті. Звичайно, величезний вплив справила на нього зустріч з Майстром. Можна припустити, що коли-небудь доля знову зведе їх.

Отже, ми можемо сказати, що всіх булгаковських героїв можна розділити на дві групи. Одні не замислюються про справжню свободу, і вони герої сатиричного сюжету. Але є в романі й інша лінія – лінія філософська, і її героями стають люди, спраглі знайти свободу і спокій.

Проблема пошуку свободи, прагнення до незалежності поряд з темою кохання є головною в безсмертному рому не М. А. Булгакова. І саме тому, що ці питання завжди хвилювали, хвилюють і будуть хвилювати людство, роману “Майстер і Маргарита” судилося довге життя.


Загрузка...



Схожі твори: