Головна Головна -> Твори -> «Пахуча свіжість почуттів» в поезії Афанасія Фета

«Пахуча свіжість почуттів» в поезії Афанасія Фета



Лірика Афанасія Фета відкриває нам світ разючою краси, гармонії і досконалості, три складові якого – природа, любов і пісня.

Фета можна назвати співаком російської природи. Наближення весни й осіннє в’янення, запашна літня ніч і морозний день, що розкинувся без кінця і краю, житнє поле і густий тінистий ліс – про все це пише він у своїх віршах. Природа у Фета завжди спокійна, притихла, вона ніби завмерла. І в той же час вона на диво багата звуками і фарбами, живе своїм життям:

Я прийшов до тебе із привітом,

Розповісти, що сонце встало,

Що око гарячим світлом

По листах затріпотіло;

Розповісти, що ліс прокинувся,

Весь прокинувся, гілкою кожній,

Кожній птахом стрепенувся

І весняної повний жагою …

Зображення природи у Фета наповнене зачаровує романтикою:

Що за звук в напівтемряві вечірньому?

Бог знає! – Те кулик простогнав або сич.

Розставання в ньому є, і страждання в ньому є,

І далекий незнаний клич.

Точно мрії хворі безсонних ночей

У цьому плаче звуці злиті …

Природа у Фета живе своїм власним життям таємничої, а людина може бути до неї причетний тільки на вершині свого духовного розвитку:

Цілий день сплять нічні квіти,

Але лише сонце за гай зайде,

Розкриваються тихо листи,

І я чую, як серце цвіте.

З часом у віршах Фета знаходимо все більше паралелей життя природи і людини. Відчуття гармонії наповнює рядки поета:

Сонця вже немає, немає й дня невпинних прагнень,

Тільки захід сонця буде довго трохи зримо горіти;

О, коли б небо обіцяло без тяжких умлівав

Так само і мені, озирнувшись на життя, померти! ..

А. Фет НЕ оспівує пристрасні почуття, в його віршах ми не знаходимо слів глибокого відчаю чи захоплення. Він пише про найпростіше – про дощ і сніг, про море і горах, про ліс, про зірки, передаючи нам свої хвилинні враження, запам’ятовуючи миті краси. Світлом і спокоєм наповнені такі поетичні шедеври Афанасія Фета, як “Шепіт, боязке дихання …”, “Я прийшов до тебе із привітом …”, “На зорі ти її не буди …”, “Зоря прощається з землею …” та інші.

Краса і природність його поезії досконалі, його вірші виразні й музичні. “Це не про-сто поет, а скоріше поет-музикант …” – говорив про нього Чайковський. На вірші Фета була написана безліч романсів, які отримали широку популярність.

Поет передає у своїх віршах “пахучу свіжість почуттів”, навіяних природою. Його вірші перейняті світлим, радісним настроєм, щастям любові. Навіть самі найменші рухи людської душі не вислизають від уважного погляду поета – він надзвичайно тонко передає всі відтінки переживань людини:

Шепіт, боязке дихання,

Трелі солов’я,

Срібло та поколихувались

Сонного струмка,

Світло нічний, нічні тіні,

Тіні без кінця,

Ряд чарівних змін

Милого особи,

У димних хмаринка пурпур троянди,

Відблиск бурштину,

І поцілунків, і сльози,

І зоря, зоря! ..

В поезії Фета майже немає дії. Чим сильніше захоплює поета естетичне сприйняття світу, тим більше він віддаляється від прозаїчно. Треба сказати, що її практично немає в найчистішої поезії Фета. Кожне його вірш – це ціла гама вражень, думок, радощів і печалей. Підтвердженням цієї думки є такі з віршів Афанасія Фета, як “Промінь твій, що летить далеко …”, “Недвижно очі, божевільні очі …”, “Сонця промінь переможе лип …”, “Тобі в мовчанні я здіймаю руку …”

Лірика цього цікавого російського поета вічна завдяки відображенню в ній почуттів і переживань, які відчуває людина, не позбавлений почуття прекрасного. Вірші Афанасія Фета чіпають найпотаємніші струни душі, передають нам відчуття дивовижної гармонії навколишнього світу.





Схожі твори: