Головна Головна -> Твори -> Твір за повістю Володимира Короленка «Діти підземелля»

Твір за повістю Володимира Короленка «Діти підземелля»



Сильна людина другом Байдужість – мерзенна гидь В людях одвічна туга – друзів не загубить. Короленко ненавидів усіляке зло, насилля, несправедливість, рішуче боровся за краще життя народу. Не один раз за це сидів у тюрмі, значну частину свого життя провів на засланні. Короленко захищав гнаних і скривджених, завжди був готовий допомогти як рідним, близьким, так і чужим людям. Він піклувався не тільки про свою сім’ю і своїх дітей, а й про дітей своєї сестри, братів, про матір, завжди брав на себе всі тривоги й турботи. Короленко написав багато чудових творів, серед яких повість «Діти підземелля» – твір про дитячу дружбу, про життя бідняків у царській Росії. Важко собі уявити людину, яка б не прагнула мати щирого, чесного, доброго, вірного, надійного друга. Мріяв про справжніх друзів і Вася, якому в житті так не вистачало душевного тепла. Відчуваючи себе чужим у рідному домі, хлопчик цілими днями блукав по місту, шукав нових приятелів. Вася – добрий, чуйний, люблячий син. Він глибоко переживає втрату мами –   найріднішої людини на землі, береже в своєму серці пам’ять про неї. Хлопчик співчуває батькові, жаліє його, любить, і йому так хочеться, щоб той пригорнув його до себе. Він плаче «від досади й болю», коли батько не розуміє його почуттів.

Батько Васі замкнувся на своєму горі, бо дуже важко переживав втрату коханої дружини, почував себе дуже самотнім. Він не міг зрозуміти, як Вася може затівати галасливі ігри,з молодшою сестричкою, як вони можуть сміятись, чомусь радіти. Це дратувало його і викликало неприязнь до сина. Але за зовнішньою суворістю судді була прихована добра, кришталево чесна, справедлива душа. Васю бентежило «похмуре батькове обличчя», «затьмарені очі», і він «зіщулювався під незрозумілим поглядом», «торопів і замикався в собі». У високій, похмурій людині хлопчик «жадав, але не міг відчути рідної душі». Ось чому Вася вірив своїм «вуличним» товаришам, але незабаром переконався, що вони боягузи і зрадники, які при перших труднощах спасували, кинули його без усякої допомоги у темному підземеллі.

Зустріч Васі з дітьми підземелля викликала взаємну симпатію і внесла у життя дітей великі зміни. Взаємна симпатія поступово переросла у справжню дружбу. Васі подобалися манери дорослої людини, задумливість Валека, його самостійність, ставлення до маленької сестрички Марусі. Вася ж сподобався дітям підземелля своєю щирістю, сміливістю, рішучістю, несхожістю на дітей барчуків, хоча він і був сином судді. Для Валека і Марусі дружба з Васею була великою радістю. Вася часто приносив дітям яблука із свого саду, пригощав ласощами, яких вони ніколи не бачили. Він розважав Марусю, розповідав їй казки, влаштовував веселі ігри. При появі Васі дівчинка «щоразу плескала в долоні, і очі її блищали щирим захватом». Для Валека Вася був єдиним товаришем, якому він міг довіритись. Для цих знедолених дітей син судді був світлом у темному підземеллі. Усе тепло своєї душі він віддавав Валеку й Марусі. Хлопчик відчував, що він потрібний дітям, на нього чекають, радо зустрічають. Васю глибоко вразило тяжке, голодне життя його маленьких друзів. Він щиро бажав їм чимось зарадити, співчував, жалів. Він ніяк не міг зрозуміти, чому саме повинен приховувати від інших свою дружбу з Валеком і Марусею.

Те, як людина сприймає інших, розкриває її саму. Вася – справжній друг, який безкорисливо допомагає тим, хто цього потребує. Отже, правильно кажуть, що людина сильна своїми друзями.

 

 


Загрузка...



Схожі твори: