Головна Головна -> Твори -> Гімн дружбі за повістю «Химера лісового озера, або Митьнозавр із Юрнівни»

Гімн дружбі за повістю «Химера лісового озера, або Митьнозавр із Юрнівни»



   Ярослав Стельмах – син відомого українського письменника М. Стельмаяв. Він відомий в літературі як драматург і письменник. Особливо талант митця рано винувся у творах, присвячених дітям. Його герої – з тонким гумором, дуже допитливі. Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди двох Друзів – Сергія та Митька. Історія що минається з того, що учні п’ятого класу отримали від вчительки ботаніки Ірини Семенівни завдання на літо – зібрати колекцію комах. У місті таку колекцію зібрати було важкувато, тому й вирішили поїхати в село до Митькової бабусі. Причин на це було достатньо не нудитися у місті, де лише курява, розжарені вулиці, бо це «сприяє передчасному старінню наших організмів».

   Мандрівка розпочалася: цілу ніч хлопці їхали поїздом, потім – півтори години тряслись автобусом, ішли пішки в повній туристській амуніції і – нарешті бабусине подвір’я. Планів на відпочинок було багато, тому їх треба було скоріше втілювати в життя.

   Одного разу біля річки друзі зустріли майстра велосипедного спорту Василя який розповів їм дивовижно-фантастичну історію про незвичайного мешканця який живе у цьому озері Він «виє страшно і зітхає», залишає на піску величезні відбитки ніг, дряпає здоровенними кігтями прибережні дерева і навіть їсть ворон. І тут почалося… Митько з Сергієм кожну ніч пильнували біля озера, сподіваючись сфотографувати цю потвору і ввійти в історію знаменитими зоологами. Навіть всі книжки перечитали в бібліотеці про різні періоди існування давніх тварин. Дискутували, робили припущення, дізнались, хто такі стегозаври, архіоптерикси, індикотери… Цю незвичайну істоту назвали Митькозавром на честь Митька, який розвинув гіпотезу, що їхнє село зветься Юрківкою через існування юрського періоду. Саме тут жили великі ящери, які, мабуть, і назвали так цю місцину.

  Полювали на Митькозавра з ентузіазмом, вирили яму, вкрали курку для приманки звіра, встановили нічне чергування за незвичайним озером. І яке було їхнє розчарування, коли замість дивовижної істоти вони побачили у воді велосипедиста та Василя. Він вирішив розіграти двох друзів, пошити їх у дурні, налякати. Але все виявилось навпаки, бо хлопці провели чудові канікули, відчули себе «дослідниками», слідопитами, шукачами». Митько з Сергієм відкрили для себе новий світ зоології. А колекцію комах ще встигнуть зробити, бо попереду ще півліта. Сподівасємось, цей час наші герої проведуть цікаво й весело, бо вони – справжні друзі.

 





Схожі твори: