Головна Головна -> Твори -> Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедрiна “Премудрий пiскар”

Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедрiна “Премудрий пiскар”



Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедрiна “Премудрий пiскар”

У складному змiстi казок Щедрiна, малих за об’ємом та великих за своїм
iдейним змiстом, можна видiлити наступнi теми: сатира на самодержавний
уряд та на експлуататорськi класи, зображення життя народу в царськiй
Росiї, викриття поведiнки та психологiї по-обивательськи настроєних
прошаркiв iнтелiгенцiї, розкриття iндивiдуальної моралi та пропаганди
соцiалiстичного iдеалу та нової моральностi.

У казцi “Премудрий пiскар” Щедрiн виставив на осуд малодушнiсть тiєї
частини iнтелiгенцiї, яка в роки полiтичної реакцiї пiддалася настрою
ганебної панiки. Зображення жалюгiдної долi героя, який збожеволiв вiд
страху, на все життя замурував себе у темну нору, сатирик виказав своє
застереження та презирство усiм тим, хто, пiдкорившись iнстинкту
самозбереження, занурюється у вузький свiт власних потреб замiсть
активної суспiльної боротьби.

Батьки пiскаря жили тихо i мирно, не втручалися у життя суспiльства,
тому i вмерли своєю смертю. I наказали вони синовi дивитись обома,
захищаючи себе. Синок їх був розумний i сприйняв слова батькiв
буквально. Вiн оберiгав себе не тiльки вiд великих риб, а й вiд ракiв та
водяних блiх. Хоча вони були меншi за нього, але шкоду могли принести
велику, на його думку. Вiн зовсiм оскаженiв вiд страху i навiть боявся
завести дружину та дiтей.

Висмiяв Щедрiн i роздуми пiскаря про людину, тобто про уряд. Скiльки вiн
рiзних засобiв придумав, щоб пiскарiв, тобто народ, знищити, а вони,
знаючи усi цi дурнi засоби, все одно їх ковтають. “Хоч i це найдурнiше
знаряддя, але з нами, пiскарями, чим дурнiше, тим вiрнiше”, – так мiркує
старий пiскар про життя народу, який нiяк не хоче вчитися навiть на
своїх помилках.

Не жив той пiскар, а тiльки те й робив, що тремтiв i радiв, що живий.
Навiть щуки почали його хвалити, сподiваючись, що вiн вийде з нори. А
вiн – нi. Понад сто рокiв просидiв i думав, що найрозумнiший. Але
Салтиков-Щедрiн каже про невiрний хiд мiркувань пiскаря тому, що не тi
пiскарi стають гiршими громадянами, якi у норах сидять, тремтять та тому
даремно їдять. Яка користь суспiльству вiд їх iснування? Нiякої. Тому
воно i розумним не вважало пiскаря, а тiльки дурнем i величало.

Своєрiднiсть художньої майстерностi Щедрiна виявилася у великiй
могутностi його смiху, у мистецтвi використання гумору, гiперболи,
гротеску та фантастики для реалiстичного зображення дiйсностi та
оцiнення її з прогресивних суспiльних позицiй. У його казках гинуть тi,
хто намагався сховатися вiд ворога, уникнути суспiльної боротьби, жити
власними потребами. Вiн намагався виховати в читача почуття суспiльного
обов’язку, навчити його жити суспiльним життям, суспiльними потребами.
Тiльки за цих умов людину можна назвати розумною i премудрою.





Схожі твори: