Головна Головна -> Твори -> Пугачов – проводир народного повстання

Пугачов – проводир народного повстання



 

Твір по повісті А.  С. Пушкіна “Капітанська дочка”. Історія Росії повна спогадів про народні хвилювання, іноді глухих і маловідомих, іноді – кривавих і оглушливих. Одним з найбільш відомих таких подій є повстання Омеляна Пугачова. Олександр Сергійович Пушкін серйозно цікавився російською історією. Серед його історичних робіт найбільш відома “Історія Петра” і матеріали про пугачовщину. Дивно, що сухі й точні звіти хронікерів стали основою для створення багатого історичного полотна – знаменитої повісті “Капітанська дочка”. Пушкіна надзвичайно займала особистість Омеляна Пугачова, що очолило народне повстання в другій половині XVIII століття.

 

Омелян Пугачов – донський козак, ветеран двох війн – Семирічних і російсько-турецької 1768-1774 років. Він дослужився до звання хорунжого, тобто до першого офіцерського чина в козачих військах російської армії. Замість того щоб продовжувати військову кар’єру, він став проводирем селянської війни й загинув на ешафоті.

Пушкін показує Пугачова з різних сторін: він то вожатий, якому добрий Гриньов дарує заячий тулупчик, те самозванець, що видає себе за імператора Петра III, те злочинець, посаджений у залізну клітку. Однак із цих розрізнених картин автор становить образ проводиря народного повстання, людини шаленого темпераменту й сильної волі, що роздирає внутрішніми протиріччями. Звертаючи на себе увагу жорстокість Пугачова, що схильний скоріше казнити, чим милувати. Загальновідомі факти дикого розгнузданого терору, установленого Пугачовим у захоплених містах. Імовірно, із самого початку повстання лжеімператор прекрасно розумів, що його авантюра приречена на провал. “Вузька моя вулиця”, – говорить Пугачов Гриневу. Передчуття не обдурили проводиря – він був виданий його ж соратниками. Пугачов у Пушкіна живе по легенді про орла й ворона, тобто вибирає кривавий шлях. Хто ж він – проводир народного повстання, прославлений численними історичними дослідженнями радянської епохи, або державний злочинець Ємелька, відданий публічній страті на Болотній площі? Найімовірніше, друге, хоча Пушкін не дає власної остаточної оцінки цієї історичної особистості. Справа в тому, що епоха правління Катерини II увійшла в історію Росії як цілком благополучний епізод. Повстання, точніше бунт Ємельяна Пугачова, позбавлений істотних об’єктивних причин, був заздалегідь приречений.

 

Всі проводирі народних повстань рано або пізно ставали фігурами легендарними. Про їх народ складав пісні. Однак Пушкін – єдиний, хто спробував дати теперішній портрет страшного й одночасно милостивого Омеляна Пугачова.





Схожі твори: