Головна Головна -> Твори -> Твiр-роздум. Незабутнiй i невмирущий Володимир Iвасюк

Твiр-роздум. Незабутнiй i невмирущий Володимир Iвасюк



Твiр-роздум. Незабутнiй i невмирущий Володимир Iвасюк

Умирають спiвцi – пiснi залишаються. Iнколи трапляється, що iм’я автора
губиться серед вiкiв, а пiсня живе – стає народною. Люди приймають те,
що їм близьке, що хвилює душу i серце.

Поет i композитор Володимир Iвасюк прожив коротке життя – йому було лише
тридцять рокiв, коли загинув за нез’ясованих обставин. Лiкар за
професiєю (закiнчив Львiвський медичний iнститут). За покликанням –
пiсняр. У досить короткий промiжок часу створив близько сорока пiсень на
слова сучасних йому поетiв, видав кiлька пiсенних збiрок. Писав не лише
музику, а й слова. “Я пiду в далекi гори”, “Два перстенi”, “Пiсня буде
помiж нас” – це повнiстю його пiснi: i слова, i музика В. Iвасюка.

Про пiсню “Водограй” хочеться сказати окремо. Вона менi дуже близька,
хоч i написана вже давно. Як на мiй погляд, це не просто пiсня – це
художня розповiдь про чудовий край: Карпати!

Котить хвилi наш Черемош,

А куди – не знає,

Помiж гори в свiт широкий

Тече, не вертає.

Хто був у Карпатах, той зрозумiє моє захоплення цим краєм. Я була у
Прикарпаттi, в м.  Яремчi, бачила рiчку Прут, печери Олекси Довбуша.
Була бiля водограю i не могла не спiвати:

Подивись, як сiру скелю

Б’є вода iскриста…

Саме тут, у Яремчi, знiмався телефiльм “Червона рута” – про це нам
розповiли мiсцевi жителi. I як було не згадати незабутнього i
невмирущого Iвасюка, його пiснi, що живуть i нинi, радують душi
багатьох.

Пiсня “Червона рута” дала назву не лише телефiльмовi – з 1989 року в
Українi проходить щорiчний всеукраїнський фестиваль сучасної української
пiснi i музики “Червона рута”. Таланти не вмирають – вони живуть в
пiснях. I В. Iвасюк – серед нас.





Схожі твори: