Головна Головна -> Твори -> Твiр-нарис iз циклу “Митцi рiдного краю”. “Людина, яка була театром” (творче кредо Леся Курбаса)

Твiр-нарис iз циклу “Митцi рiдного краю”. “Людина, яка була театром” (творче кредо Леся Курбаса)



Твiр-нарис iз циклу “Митцi рiдного краю”. “Людина, яка була театром”
(творче кредо Леся Курбаса)

Творчiсть кожного справжнього митця невiддiльна вiд часу, на який вона
припадає. У нiй так чи iнакше вiдбиваються суспiльнi iдеї, iсторичнi
подiї, громадськi пристрастi. Але є митцi особливої долi й особливого
життєвого призначення. Їм судилося жити i дiяти на стрижнi суспiльного i
художнього життя, вiдбиваючи у своїй творчостi найiстотнiшi,
найсуттєвiшi тенденцiї розвитку духовної культури.

До таких митцiв належав Лесь Курбас. Коли менi довелося читати про його
творчiсть, здалося, що сама бурхлива iсторiя крокує шляхом: такою
масштабною, яскравою та багатоплановою ця творчiсть увiйшла в iсторiю
українського театру. Звiдси й масштабнiсть вирiшуваних ним проблем, i
драматизм першовiдкривача.

Лесь Курбас народився 25 лютого 1887 року в мiстi Самборi Львiвської
областi. Син галицьких акторiв Ванди i Степана Яновичiв, хлопець ще в
дитинствi “захворiв” театром. I хоч батьки не погоджувалися з його
вибором, вiн свiдомо обрав нелегкий театральний шлях. Присвятивши всi
свої сили театровi, вiн жив ним, розчинявся в ньому, творив його.
“Людина, яка була театром”, – так влучно назвав його вiдомий письменник
i науковець О. Дейч.

Митець надихався новими iдеями при
розв’язуваннi творчих завдань, прагнув до їх новаторського втiлення.
Наступ реакцiї й визрiвання соцiального вибуху у попереднi роки духовної
кризи спричинив вiдставання нацiонального театру вiд сусiднiх. Тому,
перш за все, на долю Курбаса випала важлива мiсiя його оновлення. Поруч
з ним завжди йшли його друзi-однодумцi, його мистецький колектив. Всi
вони були вихованцi єдиної школи, заснованої на чеснiй спiвпрацi,
законах етики i акторської творчостi.

На його долю випало багато випробувань. Мене навiть вражає: як одна
людина була в змозi витримати такi життєвi колiзiї? Слiпуче сяйво
Курбасового таланту – i непорозумiння його естетичних звершень,
захоплення його творчiстю – i пересуди, суперечки… Все це породило
рiзноманiтнi легенди про митця, у яких вiн виступає уособленням iдеалу
новатора, самовiддано закоханого в театр, у творчий пошук. В iсторiю
українського театру вiн увiйшов як вiдкривач незнаних мистецьких обрiїв,
чародiй сцени, вигадник театральних образiв нечуваної виразностi й сили.

Для мене саме цей Курбас – легенда, що живе в уявi ось уже декiлькох
поколiнь театральних митцiв. Саме цей Курбас викликає в моїй душi повагу
й неприховану гордiсть за те, що його творче життя пройшло в моєму
улюбленому театрi iменi Т. Г. Шевченка. Як засновник i органiзатор,
творчий та iдейний лiдер театру “Березiль”, що згодом був перейменований
у театр iменi Т.Г.Шевченка, Лесь Курбас по праву вважається рiдним
батьком нашого театру.





Схожі твори: