Головна Головна -> Твори -> Яскравий світ художнього слова Ліни Костенко (І варіант)

Яскравий світ художнього слова Ліни Костенко (І варіант)



Про поетичну творчість Ліни Василівни Костенко написано багато, але всі праці присвячені, як правило, суспільній діяльності поетеси або її ролі й значенню творчості для покоління шістдесятників. На жаль, немає ще розвідки, яка б показала поетичну майстерність письменниці, тобто все те, що відрізняє почерк справжнього майстра від посереднього віршоробства. А талант Ліни Костенко незаперечний, саме тому її поезії вражають кожного, близькі читачеві, хвилюють його.
Видатна письменниця у своєму творчому спадку торкається багатьох тем: це і вічні духовні цінності, краса життя і природи, жорстокість війни та її наслідки, перше і вічне кохання, роль митця в суспільстві, доля України тощо. Жахають читача «ті залишені в полі гранати, те покиддя війни», через яке гинуть «кирпаті сільські аргонавти, голуб’ята», і водночас кожний глибоко відчуває, переживання дівчинки «в сімнадцять, сімнадцять гарних, неповторних літ», яка закохалася вперше, а «хлопчина їй не відповів взаємністю». Ми замислюємося над вічним плином життя, яке не зупинити, щоб виправити помилки:

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу, —

і прагнемо «зробити щось, лишити по собі», зберегти в серці те, що не мине: посмішку Джоконди, погляд Рафаелівської Мадонни; закохатися до безтями у світ, який нас оточує. Разом з поетесою ми шаленіємо від кохання:

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.

Ліна Костенко — талант багатогранний і незабутній. Кожна її поезія — це філософський роздум про вічні категорії, це урок мо¬лодим, це сповідь. Поринаючи в чарівний світ її творчості, ми вино¬симо для себе справжні дорогоцінності авторської мудрості, вивчаємо життя людини, бо вся авторка — у своїх творах, вона не приховує нічого від своїх читачів. їй огидні користолюбство, пристосуванство, ницість, духовне рабство, вона прагне високого польоту в «час орлів»:

Стеля і стеля,
А де ж висота?
Що за поет, як піввіку лякався?
Звикли до правди мої вуста.
Нащо їм чорне вино лукавства?

Поетична образність Ліни Костенко свіжа, приваблива, умотивована глибоким відчуттям естетичної міри. Поетеса — глибоко оригінальна, вона використовує яскраву палітру кольорів для зображення природи, має багату метафоричну уяву. Чого варта, на¬приклад, поезія «Ніч», у якій письменниця дивиться на землю ніби з далекого космосу й уявляє її молодою красунею, на яку задивився Місяць:

Розметавши ріки, як руки,
Спить земля в м’якому просторі.
їй на коси випали роси,
Трави-ковдри сповзли з постелі,
Та й відкрилися ніженьки босі
І гаряче плече пустелі.

Поетеса оживлює природу, яку любить безмежно (то ж є Батьківщина!), особливо захоплює її вечірня пора, коли натруджена людина нарешті може озирнутися і побачити, як «вечір лізе в пасіку ведмедем через обрій — ніби через тин», як цей вечір «сонце пшеничне розкраяв і окраєць над полем залишив». Роки, прожиті серед рідної природи, неабияка спостережливість великою мірою позначилися на поезіях письменниці.
Ліна Василівна Костенко — справжній митець, людина високого таланту, відверта зі своїм читачем. її поетичний світ полонить читача л першого ж прочитаного рядка і залишає фантастичне враження, адже поетеса завжди щира, її слова проникають глибоко в душу і запам’ятовуються назавжди.





Схожі твори: