Головна Головна -> Твори -> Актуальні проблеми сьогодення у творі Коломійця Олексія “Дикий Ангел”

Актуальні проблеми сьогодення у творі Коломійця Олексія “Дикий Ангел”



“Дикий Ангел”

П’єси Олексія Федотовича Коломійця завжди відзначалися гостротою і важливістю порушених у них проблем. Особливо слід відзначити твір «Дикий Ангел», що за поставленими у ньому проблемами надзвичайно актуальний сьогодні, коли вже більшість усвідомлює: з родини йде життя людини, родина є тим осередком, який Формує справжнього громадянина.
Показуючи сім’ю Платона Ангела, принципи виховання дітей (уже дорослих, до речі) у ній, письменник переконливо доводить нерозривність кожної людини зі своєю країною, з її трудовими перемогами, духовними інтересами. Умовно назвемо першою проблемою відношення сім’ї і держави. Платон Микитович уболіває за державу, за громадські справи. Найкраще визначена проблема розкривається в інциденті, що стався між батьком і сином Петром, до якого він завітав у гості. Спочатку задоволений станом речей батько вчить Петра бути вдячним країні: «Багато тобі дають, то ж і ти працюй на совість». Та от Ангел дізнається, що його син — один із тих, хто підписав дозвіл на будівництво житлового будинку у непридатному для проживання місці, і батьківському гніву немає меж. Не тому сердиться Платон, що син помилився, а тому, що невідповідально ставиться до роботи, що в ньому вже озвався «временщик», чкий «напакостить, наплутає… потім на іншу роботу сам піде або перекинуть». Кредо в Ангела таке: жити як слід, от і вболіває він за кожну соломинку, купу цементу чи гвіздочок, бо вони б могли стати в нагоді. Тому й розробив собі політику, сенс якої викладає журналістові: «А ми разом з державою і плануємо, і багатіємо… Більше ми робим — краще державі. Більше труда — міцніша держава».
Іншою проблемою можна визначити питання відповідальності батьків за дітей. Вона розкривається основною мірою у розмовах Ангела із сусідом Крячком, син якого — ледар і дармоїд. Жодний із спадкоємців Платона Ангела ніколи не вийде з віку дитини для свого батька, тому й нести відповідальність перед суспільством будуть ті, хто ростить і виховує майбутню людину. «Тебе називають не Петько, а Петро Платонович! — говорить Ангел сину. — І Платон за тебе, за діла твої відповідає. І совість роду свого не дам плямити!» Промовистий приклад наводить Платон Крячкові, говорячи, що той погано виховав дитину, не привчив її працювати: руку на місяць прив’яжи, то потім і ложки до рота донести не зможеш, що вже говорити про людину.
Безперечно, чільним є питання стосунків батьків і дітей. Платон Ангел — голова родини, він привчив дітей до поваги, до праці, до самостійності і взаємодопомоги, він виховав їх справжніми людьми, за яких не соромно. І якщо діти інколи називають його експропріатором, феодалом, то це лише свідчення того, що вони ще не усвідомили, наскільки батько правий. Недарма поетичним рефреном усієї п’єси звучить пісня про роль батька:

І повчала стиха мати:
— А як жити, скаже тато.

І якщо виганяє Платон сина Павлика з дому за те, що той одружився без батьківської згоди, то тільки бажаючи йому добра, навчаючи його таким чином бути відповідальним за власну родину.
І, звичайно, проблемою-основою твору є роль праці в житті людини. Як стверджує Ангел, людина, яка не працює, а їсть — злодій. Так він називає сина Крячка, якого засудили за неробство. Чи не тюму він привчив усіх своїх дітей заробляти на хліб самотужки? Його виховання можна визначити як трудове. Та й сам він почав спою трудову діяльність з двох років, коли, як розповідає Клокову, гам одягнув штанці, сам змайстрував іграшки. У п’єсі багато міркувань про працю і про неробство, про гроші і достаток, і це природно, бо Платон Микитович — людина праці з діда-прадіда, він знає ціпу заробленій копійці.
Отже, твір О. Коломійця звучить надто актуально сьогодні, коли ми будуємо свою державу і хочемо, щоб вона була багатою; коли гостро стоїть питання дітей, які втрачають зв’язок із родиною, без иритульних, «втрачених» через алкоголь, наркотики; коли старенькі люди опиняються за межею суспільства і вмирають, самотні, голодні, недоглянуті… Твір учить, і наше завдання прислухатися і паичитися.





Схожі твори: