Головна Головна -> Твори -> Любов із цього дня пішла на спад…

Любов із цього дня пішла на спад…



Твір по оповіданню Л. Н. Толстого “Після балу”. Великий російський письменник Лев Миколайович Толстой, як ніхто іншої, цікавився проблемою соціального зла. Багато хто з його добутків відрізняються високим пафосом. Нерідко в основі його створінь були реальні факти. Так було й з оповіданням “Після балу”, де описується подія, про яке Толстой чув ще замолоду. Автор майстерно користується прийомом створення контрасту. Цієї мети покликана служити й двухчастная структура оповідання. У першій частині дається захоплений опис світського балу. Товстої використає епітети “щасливий”, “чудовий”, “сяючий”, щоб викликати в читача відчуття теперішнього свята. Головний герой – Іван Васильович – юнак з багатої сім’ї. Він вразливий і гарячий. Іван Васильович спостерігає, як предмет його страсті – дочка полковника – танцює мазурку зі своїм гарним ставним батьком. Почуття юнака одержує як би новий поштовх.

 

Друга частина оповідання написана в похмурих темних тонах. Іван Васильович бачить, як сильна рука полковника, що ніжно підтримувала ще вчора в мазурці дочка, б’є сьогодні по особі слабосильного солдатика. Юнак у здивуванні: невже можна мати дві особи: одне для балу й інше – для муштри? Адже полковник поводиться зовсім природно в обох ситуаціях. Іван Васильович почуває, що саме життя, саме суспільство впливають на людину, змушуючи його міняти свої обличчя – дві сторони однієї медалі. Юнак думає так: “Якщо це робилося з такою впевненістю й визнавалося всіма необхідним, те, стало бути, вони знали щось таке, чого я не знав”. Однак у власній душі Іван Васильович не може знайти виправдання бузувірству полковника.

 

Лев Толстої відзначає, що подібний випадок не міг не вплинути на людину, що зберегла своя моральність. Іван  Васильович відмовляється від кар’єри й присвячує себе служінню іншим людям. Любов поступово йде із серця юнака. “От які бувають справи й від чого перемінюється й направляється все життя людини”, – говорить автор. Можна сказати, що Іван Васильович втратив не тільки свою любов до дочки полковника, але й любов і повага до російського суспільства того часу. Лев Миколайович Толстой – майстер психологічного портрета. Іван Васильович, що виступає в добутку в ролі оповідача, може вважатися типовим представником прогресивної частини російського суспільства XIX століття. Його доля – це доля сотень і тисяч думаючих людей, які діяльно протистояли мертвущому впливу царату в Росії.

 





Схожі твори: