Головна Головна -> Твори -> ХЛІБ — НАЙБІЛЬШЕ БАГАТСТВО

ХЛІБ — НАЙБІЛЬШЕ БАГАТСТВО



ТВІР-РОЗДУМ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ. Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження – духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття – завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство – хліб. Коли хліба обмаль – його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники. Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб за золото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такі заощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: «Бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба». У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба.

 

Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричневий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб. Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційне село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у долоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі. Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Це жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не шанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народна мудрість навчає нас: «Хліб – усьому голова», «Є хліб – буде й пісня». І дійсно, без хліба не буває смачною найвишуканіша страва, а пісню заводить лише сита людина. Хліб – це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів. Хліб – це святиня. Не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гостей, хлібом-сіллю благословляють матері своїх дітей. І це не тому, що хліб і сіль – основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє. Хліб – це міра совісті і людяності.

 

План

I.          Свідчення, яке не вимагає доказів.

II.        Хліб дорожчий за коштовності.

1.         За історичними даними.

2.         Блокадний хліб Ленінграда.

3.         Всупереч народній мудрості.

III.       Хліб – геніальний витвір людства.

 

 

 





Схожі твори: