Головна Головна -> Твори -> Звідки взялася книга? Твір-переказ статті

Звідки взялася книга? Твір-переказ статті



Читаючи книгу, ви облетите нашу країну і всю земну кулю, побуваєте на дплеких планетах, зробите подорож в минуле і майбутнє, навчитеся розуміти1 і любити людей, їх працю. Протягни руку – і книга заговорить про те, що тобі належить дізнатися. Поторкай гладкий корінець, і запитай, звідки узялося друкарське творіння, хто його придумав, чи давно, і якими були найперші книги? Важко повірити, що можливі книги без’паперу, але такі були. Що тільки не використали люди для листа: глину, камінь, дерево, кору дерев, шовк, шкіру. Але найбільшого поширення набули глина, папірус, перги мент; на Русі – бересту. Звернемося до історії: люди кам’яного століття теж уміли малювати. Який матеріал вони для цього використовували?

Люди кам’яного століття наносили свої малюнки на скелі в печерах, зображаючи переважно сцени полювання на тварин. Були також книги – гіганти. Одна така базальтова книга знаходиться в Державному Історичному музеї в місті Москва, висота її досягає 2-х метрів і напи-гпна вона більше 2,5 тис. років назад. Ще одна книга-велетень розташована на шляху з Ірану до Іраку: ширина її – 20 м, а висота – 7 м. А зараз наша наука досягла такого рівня розвитку, що один учений створив том віршів О. С. Пушкіна, який можна прочитати за допомогою мікроскопа. Книга в 15 разів менше макового зернятка. Жителі Перу – Південна Америка – знали колірний знаковий лист. Вони Прали вітку від дерева і прив’язували різноколірні нитки: чорний колір познаки смерті, білий – мир, червоний – війну. Вузлики означали одиниці, десятки, нотні. Колірні знаки дійшли і до нашого часу. Спробуємо пригадати, де ми можемо її ними зустрітися? Це кольори прапорів, морська азбука, колірні сигнали на калізничній дорозі, дорожні знаки тощо.

А стародавні народи Ассірії і Вавілона писали на глиняних плитках, букви ниходили як клини або трикутнички, тому писемність називалася клинопис. ІІЙерігалися такі плитки в дерев’яних ящиках. У Єгипті на болотистих берегах Нілу ріс очерет, його називали папірус. Люди навчилися робити матеріал, на якому можна було писати. Писали загостреною паличкою, мочаючи її у фарби. Листя папірусу склеювали в стрічку, ику потім звивали і згортали в трубочки. Це були книги-стрічки. На зміну папірусу прийшов пергамент. Виробляли його з шкур ягнят, телят, ослів. Всім був хороший пергамент: зручний, довговічний, готується, але дуже дорогий: на одну книгу в 700 сторінок треба було винищити ціле стадо тварин. Переплеты виготовляли з дощок, обтягнутих шовком, шкірою, оксамитом. Прикрашали сріблом, золотом, коштовними каміннями.

На Русі пергаментом користувалися до середини XIV століття, тільки пізніше із Західної Європи на Русь був доставлений папір. Давайте пригадаємо, в якій країні вперше був виготовлений папір? Папір вперше був виготовлений в Китаї крестьяне робили паперову масу з бамбука і конопель з 5 століття н. є. Вже в IX столітті н.е. китайці друкували на верстатах книги, коли ще у всьому світі люди роками трудилися, створюючи папірус і пергамент. Під страхом страти секрет виготовлення паперу зберігався в Китаї І багато століть. Переписувалися рукописні книги при монастирях, в багатих будинках. Працювали над книгою декілька писарів – освічені і грамотні люди. Чорнило теж робили майстри. Ось такий був рецепт: «дрібно стовкти чорнильні горішки і просіяти їх через сито, потім полити кислим і прісним медоя і змішати з вишневим клеєм, в розчин опустити 12 залізних пластинок і поставити судину в тепло. Тричі в день помішувати, пробувати і проціджувати». Колір чорнила виходив дуже стійкий, але не чорний, а з коричневим відтінком, не змінювався протягом сторіч.

  • «Вікном у зниклий світ» стала для нас берестяна грамота. Археологи знайшли перші грамоти в Новгороді, Пскові, Смоленську.

Для того, щоб писати слова, потрібний був алфавіт. Першою слов’янською азбукою була кирилиця. У 1553 році по розпорядженню Івана Грізного недалеко від Кремля був побудований перший Друкарський двір, керівником Державної друкарні був призначений диякон церкві Іван Фе-доров, людина обдарований і утворений, в народі про нього говорили «умілець-, що в чужих землях не знайти». Довгими зимовими вечорами вирізував він витіюваті букви – одна красивіше інший, різав дошки для малюнків, шрифти з металу, майстрував друкарський верстат.1 березня 1564 року Іван Федоров випустив першу книгу «Апостол», – вона була надрукована за зразком російських літописів з красивою буквицею і заставками на початку розділу. З цього дня веде відлік вітчизняне книговидання. Проти Федорова виступило духівництво. Декілька років працював він в Литві, потім з сім’єю переїздить до Львова. Створює свою друкарню, де друкує російську граматику і перший друкарський буквар. Він би і далі друкував російські книги, але бідність була постійною супутницею першодрукаря. І в 1583 році Іван Федоров помер.

Добра слава – дорожче за багатство. Він помер бідняком, але навіки прославив себе і свої книги. У Москві поставлений пам’ятник російському першодрукареві.


Загрузка...



Схожі твори: