Головна Головна -> Твори -> Я повертаюсь у сиву давнину. (За баладою Пушкіна «Пісня про віщого Олега»)

Я повертаюсь у сиву давнину. (За баладою Пушкіна «Пісня про віщого Олега»)



Про що розповідає О. С. Пушкін у баладі. Так, я повертаюсь у далеке-далеке минуле, і мене супроводжує туди О. С. Пушкін. Далеке десяте століття. Що цікавило там поета? Чому постать першого київського князя приваблює його? Пушкін намагається зрозуміти, чим жив князь, яким він був, як вдавалося йому мати мир зі всіма країнами. Про це ми дізнаємося від волхва.

 Які риси звичайної людини притаманні князеві? Незважаючи на свою могутність, князь Олег мусить знати, що чекає на нього. І раніше, і тепер людям хотілося зазирнути хоча б краєчком ока у своє майбутнє. Не був винятком і Олег.) Пророцтво волхва. Ставлення до нього князя. (Бажаючи почути від старця про подальшу свою долю, князь Олег почув страшну звістку: його улюблений кінь стане причиною смерті князя. Чи варто було прощатися з конем? Чому князь Олег так однобоко сприйняв слова віщуна? Адже сам князь Олег названий віщим, тобто мудрим.

Подальше життя князя. (Чи згадував вірного друга князь Олег? Але чому жодного разу він не прийшов, не подивився, як слуги виконують наказ: «І луг одведіть, де трава запашна… водою з джерел напувайте…» Що сталося, коли, нарешті, князь вирішив-таки побачити останки коня?

Про що я замислююсь, перегорнувши останню сторінку балади? Чи можна уникнути долі? Чи завжди корисно прислухатися до пророцтв? А може, не варто заглядати у своє майбутнє?


Загрузка...



Схожі твори: