Головна Головна -> Твори -> Українська пісня – поетична біографія нашого народу

Українська пісня – поетична біографія нашого народу



Тихий липневий вечір огорнув місто. На оксамитовім небі спалахнули ясні зорі і таємниче повис золотий серп місяця. Я виходжу в наш сад, вдихаю медвяні пахощі липи, а на серці так урочисто, бентежно… Несподівано чую здалека: Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе. Це дівчата співають народну пісню, її так бракувало мені в цю вечорову мить. Вона сповнила серце неповторною радістю. Минають віки, змінюються покоління, а народна пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свій чар, свою нев’янучу молодість.

Пісня – це голос народу! Зароджувалась вона у праці і забавах, у календарних святах наших предків. Була і з козаками у звитяжних походах, і в турецькій неволі, ночувала при козацьких вогнищах під високими зорями. Великою популярністю в народі ось уже понад три століття користується пісня «Ой на горі та женці жнуть», в якій згадуються імена двох гетьманів XVII століття  Петра Конашевича-Сагайдачного та Михайла Дорошенка. Вона оспівує козацькі походи і працю женця-селянина. Читаючи її, переймаєшся мужністю і звитягою, які поєднуються і гумором і життєлюбством. І як не захопитися неперевершеною красою цієї соціальної пісні. Ще однією з найвідоміших козацьких пісень є пісня «Розлились круті бережечки». Це – заклик-звернення до мужніх борців сідлати коней, добути червоної китайки як символу незабутності військової слави України. Треба будити й «веселити» засмучену Вітчизну. Ця пісня має своєрідну образність: образ символ щасливого життя на Україні – червона калина.

Безумовно, у вільного народу будуть інші пісні. У них буде менше смутку і болю, більше світлої радості й надії, бо наш народ уміє розкривати свою душу в пісні.

 


Загрузка...



Схожі твори: