Головна Головна -> Твори -> Мій улюблений добуток М. А. Булгакова

Мій улюблений добуток М. А. Булгакова



Сьогодні вже багато сказано про М. А. Булгакова як об великому майстру слова, авторі п’єси “Дні Турбінних”, повести “Собаче серце”, роману “Майстер і Маргарита”. Але ж починав письменник з теми білої гвардії, оскільки Булгаков все це бачив, знав, любив російську інтелігенцію й хотів розібратися в її трагедії. “Роман цей я люблю більше всіх моїх речей”, – писав автор про “Білу гвардію”. Правда, тоді ще не був написаний верховий роман “Майстер і Маргарита”. Але, звичайно, “Біла гвардія” займає дуже важливе місце в літературній спадщині Булгакова. Чому сподобалося мені цей добуток, що я прочитала на одному подиху? Найважливіше, мабуть, навіть не в тім, що письменник показав революцію очами білих офіцерів. Цінність роману М, Булгакова – у найтоншій емоційній аурі духовності, що розлита у світі, оточеному кремовими шторами, де, “незважаючи на пушки”, крохмальна й чиста скатертина, коштують на столі троянди, де жінка – напівбогиня, а честь – у вірності не тільки андріївському прапору, цареві, але й товариству, боргу перед молодшими й слабкими. І ще ця книга хвилює мене, як і письменника, тим, що вона повна спогадів про рідний Київ.

Цей роман залучає нас і сьогодні саме силою й глибиною думок і почуттів автора. Це світла, поетична книга про дитинство, отроцтво і юність, ліричні сни й мрії про втрачене щастя. І разом з тим очевидно, що “Біла гвардія” – роман історичний, строге й сумне оповідання про великий перелом революції й трагедії громадянської війни, про кров, жах, плутанину, безглуздих смертях. Немов з висоти часу озирає Булгаков цю трагедію, хоча громадянська війна тільки закінчилася. “Великий був і страшний рік по Різдві Христовому 1918″, – пише він. Події затягли й захлиснули у свій вир звичайних людей, простих смертних. Ці люди метаються, проклинають, як Олексій Турбін, поневолі став учасником творимо зло. Заражений ненавистю юрби, він накидається на хлопчика, рознощика газет: ланцюгова реакція зла заражає й добрих людей. Не понімаючи дивиться на життя Николка, шукає свої шляхи Олена. Але всі вони живуть, люблять, страждають.

 Багато свідків революції й громадянської війни говорили про страшну стихію, що захлиснула Росію, що скалічила людські долі. Мир здиблений і занурений у хаос. Занурений у туман хаосу й Місто. Не просто Київ, не просто місто, а якийсь символ загальної розрухи й трагедії, хоча це був саме Київ, рідне місто письменника. Місто, любов, будинок, війна… Роман цей про долі російської інтелігенції в епоху революції. Булгаков намалював глибоко інтелігентний російський побут, спосіб життя. Тут поблажливі до людських слабостей, уважні, щирі. Тут немає зарозумілості, чванства, манірності. У будинку Турбінних непримиренні до всього, що коштує за порогом порядності. Але поруч із Турбінними живуть Тальберги, Лісовині. Самі жорстокі удари долі приймають на себе ті, хто вірний боргу, хто чималий. А Тальберг і йому подібні вміють при будуватися, уміють вижити. Залишивши дружину Олену і її братів, він біжить із Києва з петлюрівцями. Іде війна ідей. Але чи ідеї борються? Турбіни – монархісти по своїх поглядах, однак для них монархія – це не стільки цар, скільки самі святі сторінки російської історії, які традиційно зв’язували з іменами царів.

При всім неприйнятті ідеології революції автор розумів головне: вона – плід по зорного багатовікового гноблення, моральної й фізичного, народної маси. Ведучи оповідання, Булгаков немов зберігає нейтралітет. Він з однаковою об’єктивністю відзначає сміливість більшовиків і честь білих офіцерів. Але Булгаков і ненавидить. Ненавидить Петлюру й петлюрівців, для яких людське життя нічого не коштує. Нехтує політиків, що розпалюють у серцях людей ненависть і злість, тому що ненависть править їхніми вчинками. Високими словами про місто, матері міст росіян, вони прикривають свої боягузливі діяння, а місто заливають кров’ю. Любов і ненависть зіткнулись у романі, і перемагає любов. Це любов Олени й Шервинського. Любов над усе на світі. Не може бути гуманніше висновку з тієї драми, свідками якої ми стаємо, читаючи роман. Людина й людяність вище всього. Це затверджує Булгаков своїм романом. Турбіни зуміли зберегти честь змолоду й тому вистояли, багато чого втративши й дорого заплативши за помилки й наївність. Прозріння, нехай пізніше, все-таки прийшло. Такі головний зміст і урок історичного роману М. А. Булгакова “Біла гвардія”, що роблять цю книгу сучасної й своєчасної.


Загрузка...



Схожі твори: