Головна Головна -> Твори -> Значення творчої спадщини Олександра Пушкіна для розвитку культури

Значення творчої спадщини Олександра Пушкіна для розвитку культури



Значення творчої спадщини Олександра Пушкіна для розвитку слов’янської та світової культури ми усвідомлюватимемо ще довго. Наукові конференції, присвячені пам’яті поета, – своєрідні віхи у цьому складному і тривалому процесі. Вчені Таврійського національного університету роблять дуже багато для збереження пам’яті про Пушкіна, зокрема про його перебування на кримській землі. Проведення пушкінських конференцій у Криму давно вже стало доброю традицією. Починаючи з 1989 року, щорічно, вони проходять в одному з визначних місць Кримського півострова, пов’язаних з іменем поета. Так, місцями проведення пушкінських читань були Гурзуф, Керч, Бахчисарай, Феодосія, Алупка, Новий світ (Судак), Перекоп, Сімферополь.

Цього року з 16 по 19 вересня X Пушкінські міжнародні читання відбулися в Керчі. Керч була обрана місцем для проведення цього важливого культурного заходу зовсім не випадково. Описуючи свою подорож на південь у листі до брата від 24 вересня 1820 р., поет ділиться першими враженнями від Криму. Його записи характеризуються точністю і достовірністю: «С полуострова Таманя, древнего Тмутараканско-го княжества, открылись мне берега Крыма. Морем приехали мы в Керчь. Здесь увижу я развалины Митридатова гроба, здесь увижу я следы Пантикапеи, думал я – на ближней горе посреди кладбяща увидел я груду камней, утесов, грубо высеченных – заметил несколько ступеней, дело рук челове-ческих. Гроб ли зто, древнєє ли основание башни – не знаю. За несколько верст остановились мы на Золотом холме. Ря-ды камней, ров, почти сравнившийся с землею – вот все, что осталось от города Пантикапеи. Нет сомнения, что много дра-гоценного скрывается под землею, насыпанной веками…»

Читаючи ці пушкінські рядки, не можна не відчути подих історії. Відчували його і учасники Пушкінської конференції, відвідавши Керч у той час, коли вона святкувала 26 віків від свого заснування. Колись це місто мало назву Пантікапей і було столицею Боспорського царства. Літературознавці побували на горі Мітрідат, висота якої сягає 91 метра, познайомилися з результатами археологічних розкопок міст Пантікапея та Німфея. Вони відвідали картинну галерею міста, в якій зберігаються цінні експонати, пов’язані з античністю та середньовіччям, а також царський курган, церкву Іоанна Предтечі, лапідарій (сховище надмогильних пам’яток епохи античності і раннього християнства).

Але незабутнє враження справили не тільки екскурсії, а й власне сама міжнародна наукова конференція, на яку зЧхали-ся вчені з Москви, Санкт-Петербурга, Петрозаводська, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Києва, Донецька, Полтави та інших міст. її назва – «Російська культура і античність» – теж була обрана не випадково, бо античність можна уподібнити до універсальної мови, якою розмовляє вся світова культура. Тому окрім власне пушкінознавчих секцій – «Проблеми сучасної пушкіністики» та «Античні мотиви в поезії Пушкіна» – була спланована робота таких секцій, як «Антична культура і Причорномор’я», «Античність і російська культура ХVІІІ-ХХ ст.», «XX століття і античність», «Крим: зустріч і діалог культур».

На пленарному засіданні прозвучали змістовні доповіді, серед яких привернули увагу наукові розвідки кримчан – професора В.П.Казаріна («Пушкін в Керчі») та професора М.О.Новікової («Кримські мотиви в «некримських» творах О.С.Пушкіна»), а також вчених з інших міст і країн. Так, доктор філологічних наук, професор Ю.В.Шанін з Києва зацікавив слухачів своїми роздумами про античні олімпіади і гермесії, які здалися особливо актуальними, бо прозвучали в дні проведення олімпіади в Сіднеї, а професор В.А.Кошелєв із Новгорода розповів про антологічні спроби А.Фета. Досить плідною була і робота секцій, на яких звучали і жваво обговорювалися доповіді з досить широкою тематикою. Та незважаючи на тематичну строкатість обговорюваних матеріалів, учасників конференції об’єднувала спільність інтересів, бажання по-новому подивитися на творчу спадщину Пушкіна, осмислити значення античних мотивів не тільки в його поезії, а й значно ширше – в російській культурі. Тому з повним правом можна стверджувати, що X Пушкінські міжнародні читання мали справді широкий розмах.

До сказаного додамо, що одночасно з цим важливим культурним заходом Кримський центр гуманітарних досліджень проводив ще дві конференції в Керчі, одна з яких мала назву «Греція і Крим», а інша була присвячена пам’яті поета І.Сельвінського. В наш скрутний час, в період економічної кризи робити це, звичайно, не просто.

Ми звернулися до генерального директора Кримського центру гуманітарних досліджень, доктора філологічних наук, професора В.П.Казаріна з проханням розповісти про роботу центру та про очолювану ним раду сприяння російській культурі. У своєму інтерв’ю він підкреслив, що Кримський центр гуманітарних досліджень заснований у 1994 році й існує вже 6 років. Це незалежна, недержавна, некомерційна науково-дослідницька організація. Щорічно центр проводить велику кількість конференцій – більше 30. Здебільшого вони мають постійний характер, як, наприклад, конференції, присвячені вивченню творчості О.Пушкіна, О.Гріна, І.Сельвінського. Культурні традиції не повинні перериватися – це один з важливих девізів у роботі центру. Тому не випадково конференція «Греція і Крим» відбувалася в Керчі, місті, яке заснували греки. Центр налагодив зв’язки з Афінським університетом, і відтепер кримські студенти й учні відвідують Грецію, а греки приїздять до Криму. Окрім проведення конференцій і симпозіумів широкого гуманітарного профілю – основного напрямку в роботі центру, його співробітники приділяють багато уваги видавничій та перекладацькій діяльності. Наприклад, КЦГД видає «Крымский Архив», «Вопросы русской литературы», «Вопросы русского языкозна-ния» та іншу наукову і довідкову літературу, а також переклади джерел, присвячених історії Криму.

В центрі народжуються нові ідеї і проекти. Починаючи з 1990-х років, коли були розірвані культурні зв’язки, виникла потреба в їх налагодженні. Найближчим часом центр планує низку культурологічних заходів, присвячених двохтисячоліттю Різдва Христового, а також цикл конференцій, приурочених до дати, яку не можна забувати: 80-річчя закінчення громадянської війни, в роботі яких будуть порушені питання про еміграцію і розкол, планується робота філологічної, історичної та інших секцій.

Слухаючи інтерв’ю професора В.П.Казаріна, його виступи на конференціях і в пресі, думаєш про те, що ця людина обдарована справжнім організаторським, подвижницьким талантом. «Вирватися із вакууму провінціалізму», – це девіз не лише В.П.Казаріна, а й усього центру гуманітарних досліджень. Зважаючи на сучасні обставини, хочеться від щирого серця подякувати цим талановитим людям, які роблять так багато для збереження культурної спадщини різних народів, що населяли і населяють Кримський півострів, а також для всіх, хто розуміє цінність російської культури.

Валентина Мацапура


Загрузка...



Схожі твори: