Головна Головна -> Твори -> Габріель Гарсіа Маркес. “Стариган із крилами”: у пошуках методичних варіантів

Габріель Гарсіа Маркес. “Стариган із крилами”: у пошуках методичних варіантів



Урок-дослідження: Магічний реалізм як засіб застерегти людство від духовної деградації
Тема. Зображення моральної деградації людства.
Мета: визначити своєрідність латиноамериканської літератури, особливість “магічного реалізму” як поняття; проаналізувати образну структуру оповідання “Стариган з крилами”; розкрити концепцію світу (за Маркесом) як світу-в’язниці, світу-пекла; з’ясувати особливості композиції твору та своєрідність поетичних засобів виразності в межах “магічного реалізму”; розвивати навички аналізу художнього тексту, вміння визначати приналежність конкретного твору до того чи іншого стилю (”магічного реалізму”); розвивати в учнів філологічну чутливість до сприйняття мовної структури твору, навички системного аналізу; вміння обстоювати свою думку, спираючись на знання тексту; прищеплювати погляд на людину як на втілення вищого, всесвітнього духу.

Хід  уроку

  • Робота з літературознавчим поняттям: “магічний реалізм”.

Термін “магічний реалізм” виник у латиноамериканській літературі в середині XX ст. (вперше його вжив теоретик нової латиноамериканської літератури Алехо Карпентьєр). До письменників-міфотворців, представників “магічного реалізму” належать: аргентинець Хорхе Луїс Борхес, гватемалець Мігель Анхель Астуріас, парагваєць Августо Роа Бастос, перуанець Маріо Варгас Льоса, мексиканець Кар-лос Фуентес, аргентинець Хуліо Кортасар, венесуелець Мігель Отеро Сільва та ін.

Під час вручення Нобелівської премії Гарсіа Маркес сказав, що “магічний реалізм” наявний у творах, де “фантастичні й реалістичні елементи поєднані заради створення щедрого уявного світу, в якому відбито життя і суперечності латиноамериканського континенту”. Йдеться про поєднання в межах “магічного реалізму” фантастики (міфічності, магії) та реальності. Спробуємо розібратися, яким чином вони поєднані.

Магічність – віра у виконання певних обрядів, священних дій, це віра у надприродне. Те, що в Європі сприймається як “дитинство” людства. Міфи, ритуали, вірування для Латинської Америки є природними.

Латинська Америка – континент, на якому співіснують абсолютно різні цивілізації, з різним рівнем розвитку (і великі міста, і маленькі селища, і навіть індіанські племена -все є сучасністю). Тобто “магічний реалізм” – це поєднання фантастики (міфічності) і реальності; іноді просто важко розрізнити, що є в тексті фантастикою, а що реальністю, бо вони переплетені органічно, як і в житті латиноамериканців. Гарсіа Маркес якось зауважив: “…У Латинській Америці все є можливим, все є реальним”.

Говорячи про термін “магічний реалізм”, відзначимо, що реалізм тут – не те, що малося на увазі у XIX ст., не зображення “правди життя”, соціальних суперечностей. Письменники хотіли переосмислити реалії усталеного світу (за допомогою прийому “очуднення”), по-новому поглянути на життя Латинської Америки (з точки зору європейця). Важливо, що письменники не ховалися за “магічним реалізмом”, а, навпаки, намагалися краще”зрозуміти себе і навколишню дійсність.

Бесіда за запитаннями.

– Чи є в оповіданні реальні (побутові) елементи? Баклажанна каша, яку їсть ангел; краби, які заповзають до хати, курник, що завалився; блохи у пір’ї ангела тощо.

–        Отримуємо ми хоч якесь уявлення про реальність того часу? Ні, не отримуємо. Незрозуміло, в якій частині світу відбуваються події, не відома назва селища; не зазначено чітко рік, століття; відсутні згадки про пору року (абстрактно сказано про останню зиму, коли хворів ангел); лише з того, що дитина вже пішла до школи, можемо здогадатися, що ангел жив у домі Пелайо приблизно років 7. Події відбуваються в абстрактному часопросторі (міфічний хронотоп). Тобто йдеться про міфічний час і міфічний простір.

Тому можемо говорити про “магічний реалізм” як про поєднання міфічного та реального, що химерно переплітаються, тож важко збагнути, де буденність, а де вимисел.

Реалізм життя зображається не для того, щоб передати його реальну картину, а для того, щоб вийти на інший вимір людських цінностей.

–        Чому взагалі говориться про міфічність та пере осмислюється реальність?

Магічність обрядів, вірувань допомагає усвідомити і пояснити світобудову взагалі (і сучасний світ також). Тобто в дивному ракурсі (прийом “очуднення”) сприймається і сучасність, і сучасне людство, і сучасні обряди. “Магічний реалізм” творить світ заново, і за фантастичністю цього нового світу криється “найсерйозніша” реальність.

–        Які ще фантастичні елементи наявні у творі? Дівчина-павук; дива, які робить ангел.

–        Як ми взагалі уявляємо собі ангелів? Ангел – це вісник, посланець від Бога. Ангел – служитель Бога, його посланець до людей, який зображається у вигляді крилатого юнака.

–        Які ознаки ангела має герой оповідання? Крила – вони були настільки органічними у тілі, що лікар дивувався, що у людей немає крил, бо люди не хочуть літати, не хочуть думати про високе.

Домашнє завдання. Написатитвір-мініатюру на тему “Чи повернеться ангел?”.

Коментар до домашнього завдання. Як і в кожному тексті, в оповіданні “Стариган з крилами” є кілька рівнів розуміння. Наприклад, люди приходили до ангела з надією вилікуватися від жахливих хвороб: жінка, яка з дитинства лічила удари серця, і їй уже не вистачало для цього цифр”;  “нещасний чоловік, якому заважав спати шум зірок”; -ґ “сновида, який прокидався вночі й ламав усе, що робив удень” та ін. Це обранці, які чують Всесвіт, відчувають те, що не дано іншим людям, а вони вважають це жахливими хворобами. Дива, які робить ангел, сприймаються як жарт, божевілля, знущання: сліпому дав зуби (щоб захищатися від світу); ї паралітик виграв в лотерею (причому в російському перекладі “чуть било не выиграл в лотерею»); у хворого на проказу виросли з виразок соняшники (це символ сонця, родючості). Бог дає людині саме те, що їй потрібно, а вона цього не розуміє і продовжує докоряти Богові.

  • К.В. Тараник, вчитель Українського гуманітарного ліцею
  • КНУ ім. Т. Шевченка, С.П. Фоміна, вчитель СШ № 24, Київ




Схожі твори: