Головна Головна -> Твори -> Про лікарські рослини і їх цілющі властивості

Про лікарські рослини і їх цілющі властивості



Колись наші предки зналися на травах, вміли лікувати ними різні хвороби. Від покоління до покоління вони бережно передавали і збагачували цей неоціненний досвід. На жаль, в силу різних обставин багато чого з того вікового досвіду назавжди втрачено. Але завдяки цілителям народна медицина і, зокрема, фітотерапія нині успішно приходить на допомогу хворим. Світ цілющих рослин безмежний, а його можливості – невичерпні. Й особливо – рослинного світу України, яку “Бог нагородив чи не найбагатшими зеленими скарбами” (Н. Зубицька). Але входити у цей світ треба розумно й делікатно, не шкодячи собі і, водночас, – зеленому другові. А повчитися цього можна у наших предків – вони крізь століття передавали дивовижні рецепти народної медицини. Які ж найпоширеніші в Україні лікарські рослини? Зупинимося лише на декількох із них.

В Україні завжди цінували квітку волошку, складали про неї легенди, оспівували в піснях. Зачаровано придивлялася до цієї рослини і народна медицина, вивчала її лікувальні властивості. Наприклад, було помічено, що сині волошкові квіти приходять на допомогу людям, у яких хворіють очі, виникає кон’юнктивіт. Настій із цієї рослини тамував зубний біль, допомагав при застудах. Не тільки взірцем краси, але й чудовим лікарем є калина. Вона заспокоює нервову систему, лікує гіпертонічні загострення, атеросклерози, спазми у судинах. Зварені з медом плоди калини їли при кашлі, охриплості. Калина – чудовий вітамінний, загальнозміцнюючий і потогінний засіб.

Кожен із нас, мабуть, пив від грипу, ангіни та інших застудних захворювань чай з малиною. її настоями та відварами лікують неврози, захворювання дихальних органів.

Надзвичайно багато цікавинок можна розповісти про цілющі властивості лікарських рослин, але для цього світ цей треба знати і шанувати. Хотілося б розповісти про рослину, яку в народі називають ліками від тридцяти чотирьох недуг, – полин звичайний.

Вже від самої назви рослини лине якийсь гіркий присмак, і завжди до слова “полин” хочеться додати “гіркий”, бо в народних піснях і повір’ях ці два слова невіддільні. Про гіркий полин, який ще називають вермутом чи вдовиною травою, складено чимало легенд. Латинська назва цієї рослини – артемізія. Вважають, що вона походить від імені давньогрецької богині Артеміди. А за народним повір’ям, трава носить ім’я бідної дівчини – красуні Полин, яка відмовилася стати дружиною жорстокого багатія Ковили. Рятуючись від переслідувачів, вона попросила допомоги у степу. Так серед зеленого степового різнотрав’я з’явився сивий від горя, з гірким присмаком дівочих сліз, але з приємним запахом кущик полину… % Знайомство людей з полином відбулося дуже давно. Ще стародавні єгиптяни знали про цілющу силу цієї рослини. Символом гіркоти і смутку називали полин давні грецькі лікарі, які приписували йому надзвичайні властивості.

Вірили: якщо подорожній прив’яже пучечок полину до ноги, то не відчуватиме втоми, а якщо покладе траву під голову – швидше засне. Мореплавці брали полин із собою, щоб позбутися морської хвороби. У стародавній Русі полин вважали чарівною травою, здатною вберегти від нечистої сили. Як оберіг від чаклунства, ця рослина була популярною в усіх європейських народів.

 


Загрузка...



Схожі твори: