Головна Головна -> Твори -> Звеличення національних героїв в українському героїчному епосі

Звеличення національних героїв в українському героїчному епосі



Сьогодні, коли наша Україна стала й упевнено йде шляхом незалежності з особливою повагою і шаною вдивляємося у постаті тих героїв, які свого часу боролися і віддавали життя за її свободу й суверенність. Їх немало було в історії нашої країни, імена цих відважних синів рідної землі золотом вкарбовані в її пам’ять. Безумовно, кожен народ із давніх-давен прагнув до поетичного осмислення власної історії – минулого і сучасного, мріяв зазирнути у майбутнє осмислення , відтворила усна народна творчість, що зберегла для нащадків і події далеких епох. Не можна без хвилювання читати народні балади, легенди, перекази, поринати у світ казок, слухати героїчні думи та чарівні пісні.

До кращих із них належать історичні пісні «Зажурилась Україна, щоб ніч прожити», «Ген, не дивуйтесь, добрії люди», «Чи не той то хміль». Не можна (без гордості й захвату читати рядки:

  • Ой чи бач, ляше, як козак пляше
  • На сивім коні горою.
  • З мушкетом стане, аж серце в’яне,
  • А пан од жаху вмирає.

З рядків історичних пісень постають перед нами славні герої – самовідданіУкраїни, що серцем і шаблею боронили землю. Вони, ці непереможні герої, і зараз наче серед нас, бо словом безіменних авторів вони, як спалах,люють душу, сколихують високі громадські почуття, наповнюють серце бездонною любов’ю до рідної землі. Ми не знаємо авторів цих історичних пісень, але низько вклоняємося їм за слово правди і пам’яті. За те святе почуття, котре вклали вони в наші душі ці перлини народної творчості.

Героїчні пісні часто є своєрідним художнім історичним документом окремої епохи, бо лише з нього можна скласти реальне уявлення про ту чи іншу особуз особливою любов’ю і повагою створили безіменні піснярі образ Богдана Хмельницького, що став символом визвольної боротьби українського народу1654 року.

  • Чи не той то хміль, що коло тичину в’ється?
  • Гей, той то Хмельницький, що з ляхами б’ється.
  • Гей, поїхав Хмельницький і к Жовтому Броду,
  • Гей, не один лях лежить головою в воду.

В цієї історичної пісні «Чи не той то хміль» постає наша історія. Вона сповнює кожного українця любов’ю і гордістю, вчить нас поваги до сивої давнини. На мою думку, це – безцінний скарб, який ми мусимо зберегти і передати людям. Не можна не згадати пісню «Зажурилась Україна, бо нічим прожити». В ній яскраво описано легендарні події, які давно вже минули. Перед нами  козаки, які обороняють рідну землю і волю свого народу; серед них – на першому місці Богдан Хмельницький. Він оспівується народом як досвідчений Ководець, мудрий воєначальник, який не боїться того, що «іде ляхів сорок хорошої вроди». Адже за ним «велика потуга» – народ, який довіряє йому:

  • А я ляхів не боюся і гадки не маю…
  • Іще й орду за собою веду:
  • А все, вражі ляхи, на вашу біду.

Одним із найближчих сподвижників Богдана Хмельницького був Максим Кривоніс, який зі своїм Черкаським полком здобув низку блискучих перемог на Поділлі. Цьому героєві присвячено пісню «Гей, не дивуйтесь, добрії люди». Богатирська сила Кривоноса, який у пісні називається Перебийносом,розкривається у широких батальних картинах:

  • А Перебийніс водить чимало,
  • аж сімсот козаків з собою,
  • Рубає мечем голови з плечей,
  • А решту топить водою.

Загрузка...



Схожі твори: