Головна Головна -> Твори -> Моя сім’я. Родина

Моя сім’я. Родина



«Без сім’ї немає щастя на землі», – твердить народне українське прислів’я. Напевно, кожен із нас усвідомлює, який глибокий зміст закладено в цьому простому, на перший погляд, вислові. Ми не уявляємо свого життя без рідних людей, які завжди готові зігріти нас теплом і ласкою, любов’ю, бажанням допомогти й розрадити. Материна ніжна турбота, батькова вимогливість і сила, братова підтримка, бабусина доброта… Хіба може бути щасливою людина без усього цього? Яких би життєвих перипетіи не зазнавала людина, які б перешкоди не долала, як би не страждала – завжди вона знаходить прихисток і розраду в сім’ї, де її підтримують, розуміють, жаліють.

Українці завжди дуже високо цінували сімейний затишок, сімейні цінності й традиції. Культ батька-матері й щасливої родини, де панує злагода, властивий нашій народній педагогіці споконвіку, бо лише сім’я може захистити людину в такому непередбачуваному й жорстокому світі.

Чим же захищає сім’я, чим вона сильна? Передусім любов’ю. Лише найближчі, найрідніші люди – батько й мати, брати й сестри, дідусь і бабуся – завжди доброзичливі, ласкаві й чуйні, що б ти не вчинив і як би не завинив. У серці цих людей ніколи не буде зла й зневаги до тебе, бо ти – його частинка.

Згадаймо, наприклад, родину Сірків з роману І. Багряного «Тигролови», яку, на мою думку, можна назвати ідеальною. Тут панують мир і злагода, розуміння, взаємоповага і взаємодопомога. Наталка і Грицько завжди впевнені в тому, що вдома на них чекає материна ніжність і батькова підтримка, а батьки, у свою чергу, кохаються у глибокій повазі й щирій турботі своїх дітей. А от у Чіпки з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» такої сім’ї, на жаль, не було. Можливо, саме через те, що не було в нього ані належного батькового виховання, ані ласкавих материних рук, він і зійшов на кривий шлях. Лише бабуся дарувала хлопчику сімейне тепло, якого йому так не вистачало, та й вона померла… Прикро, але як багато в нашому суспільстві дітей, позбавлених сімейного щастя! Мені здається, саме ті, хто в дитинстві не мав батьківської турботи й опіки, виростають жорстокими людьми.

Дуже часто ми чуємо твердження, що сім’я – це основа «суспільства. І хоч ці слова такі звичні, вони, проте, не нтрачають своєї актуальності й глибокого змісту. «З родини йде життя людини» – у цьому прислів’ї сконденсовано моральні й етичні принципи, за якими віками формувався моральний кодекс українців. Саме в сім’ї, де панує любов і взаємоповага, де належна увага приділяється вихованню національної свідомості, високої моралі.пості, почуття справедливості й людяності, виростає гідний громадянин своєї країни, який виплекані в родині ідеали несе н суспільство та свою майбутню сім’ю.

Рекомендована література:

  • Гуцало Євген, Сім’я дикої качки.
  • Драч Іван. Балада роду.
  • Нечуй-Левицький Іван. Кайдашева сім’я.
  • Свидницький Анатолій. Люборацькі.
  • Шевченко Тарас. І мертвим, і живим, і ненарождоиним землякам

Загрузка...



Схожі твори: