Головна Головна -> Твори -> А. Малишко: поетичне слово і мелодія

А. Малишко: поетичне слово і мелодія



Андрій Самійлович Малишко – один із тих українських письменників, чиє поетичне слово чарує душу, звеличує помисли, дає насолоду. Так, саме любов, Іира, ніжна, надає сили поетові для творення. Уміючи добре співати, маючи чудовий голос, здібності музиканта й навіть Ьмпозитора, Андрій Малишко відкрив свою душу для народної пісні. Поет писав, що його напували з дитинства піснями, він прагнув запам’ятати їх зміст, ш згодом використати той ліричний нектар у віршах. Митець вийшов з тієї пі? яку співала Україна, якої вчила його рідна мати Базилиха. Малишкові поезії  несподівані, талановиті, вражаючі. Такою ж неперевершеною вершиною поетичного слова стала поезія А. Малишка «Чому сказати й сам не знаю…». Вона живе в народі як пісня під назвою «Стежина». Це – перлина української літератури, шедевр поета-патріота.

Догорало чисте багаття його життя. Фізичні сили покидали Андрія Самійлови ча, а розум, поетична пристрасть палахкотіли вогнем слова. «Стежина» – останній твір поета, його лебедина пісня.

Стежина життя… Це по ній кожен має пройти гідно. Якою вона буде, де пре йде? Єдина… Найдорожча… Поет не закликає бездумно кидатися в далекі мандри у погоні за примарним щастям. Щоб потім не шкодувати за батьківським порогом і стежиною, «дощами митою, перемитою». А. Малишко стверджує, що людське життя, як і ота стежина, безперервне. їй кожного вона своя – «ота стежина в нашім краї. Одним одна біля воріт». Кожному з нас теж буде потрібно вибрати свою єдину стежину. То ж як її ні шанувати, не благоговіти перед нею?! Отже, поезії А. Малишка не можна осягнути самим тільки розумом, їх требі відчути душею, зріднитися з ними.

 





Схожі твори: