Повість О. С. Пушкіна «Заметіль» входить до складу циклу «повістей Бєлкіна», написаного під час розквіту творчості цього видатного російського письменника – у знамениту Бол-дінську осінь. О. С. Пушкін відомий усьому світу насамперед як поет. «Заметіль» та інші повісті циклу доводять, що він водночас є і талановитим прозаїком, але не дивно, що у його прозі відчувається багато від поезії. Можна ще сказати – від пісні. Взагалі на слова його віршів написано багато романсів та пісень. У повісті «Заметіль» з самого початку відчувається споріднений з музикою настрій. Не випадково О. С. Пушкін помістив як епіграф вірші іншого відомого російського поета – Жуковського, що теж був автором текстів багатьох романсів.
Сюжет «Заметілі» також має багато спільного зі старовинними романсами, у яких часто згадувалося і нерівне кохання, і примхи долі й навіть просто заметіль, як така.
Дочка дрібного поміщика, Марія Гаврилівна, закохалася у звичайного прапорщика і змовилася з ним утекти та обвінчатися потай від батьків. Через заметіль, що почалася, та хвилювання вона знепритомніла – її обвінчали помилково з іншою людиною. Про це’вона дізналася лише через кілька років, а Володимир Миколайович заблукав і приїхав до церкви запізно. Повернувшися додому, Марія Гаврилівна захворіла. Батьки зглянулися на її вмовляння й дали свою згоду на шлюб з Володимиром, але її коханий, після пригоди із заметіллю, вже сам одружуватись не схотів і поїхав у армію, де потім загинув. Нещасна наречена довго сумувала, але, зрештою, закохалася знов у полковника Бурміна, який, виявляється, випадково одружився з незнайомкою через ту саму заметіль, тож насправді саме він виявився її законним чоловіком. Отак пожартувала з героями повісті примхлива доля! Отже, і настрій повісті, і сюжет, і навіть романтичність історії, що сталася з героями твору, споріднює з романсами пушкінську «Заметіль».
Коли цю повість читаєш, може здатися, що за рядками її сторінок звучить чарівна музика – звуки старовинного романсу.