Головна Головна -> Твори -> Тема: Шляхи становлення та творчого пошуку Євгена Маланюка

Тема: Шляхи становлення та творчого пошуку Євгена Маланюка



Якими життєвими принципами керувався Євген Маланюк? Український поет був одним з найвизначніших поетів української діаспори після Першої і Другої світових воєн. Він громив своїх сучасників, ненавидів ворогів свого народу, але ще більше картав «малоросіянство», зрадництво і рабські інстинкти власного народу. В цьому він близький Т. Шевченкові, М. Кулішеві. Євген Маланюк походив із залитих сонцем українських степів. Його рідний Новоархангельськ стояв на берегах річки Синюхи. Родина була не зовсім звичайна, в лінії батька були чумаки, осілі запорожці. Матері майбутній поет завдячував любов’ю до українського мистецтва, батькові – формуванню власного інтелектуального світогляду. У колишньому Єлисаветграді Євген Маланюк закінчив реальну гімназію, де раніше вчилися брати Тобілевичі, М. Кропивиицький та Ю. Яновський. Після закінчення гімназії Маланюк навчався у Політехнічному інституті в Петрограді.

Військова служба Євгена Маланюка. Пізня осінь 1917 року, поручик Євген Маланкж є начальником кулеметної сотні Туркестанського стрілецького полку. Згодом він стає з демобілізованого старшини російської армії вояком і громадянином української держави. А незабаром він – старшина армії УНР, активний учасник великих подій, боротьби за рідну державу.

Як вплинув сталінський режим на українізацію в 20-х роках XX століття? Українізація у 20-х роках обіцяла появу кращих перспектив для розвитку української культури. Але з наступом сталінізму подальший розвиток української культури диригувався з Москви. Багато творчих сил було переслідувано, дискриміновано й репресовано. Зв’язок з українською літературою на Західній Україні й в еміграції, який у 20-х роках ще більш-менш існував, був насильно перерваний. Після розпаду УНР він 1920 року з тисячами таких, як сам, подався в еміграцію. У таборі для інтернованих українських частин у Каліші Євген Маланкж засновує літературний журнал «Веселка» (1922-1923). Рідні краї він пізніше з болем і жалем згадає на далекій Мораві, бажаючи навіть вмерти, щоб знову вернутись до рідної домівки, де б зустріла його ненька. Згодом хвилі другої світової війни занесли його аж до далекої Аліерики.

У чому знайшли свій вияв шляхи поетичної творчості Євгена Маланюка? У ліричних творах поета – вияв вільної думки, свободи людини й народу, ідей національних і вселюдських. Особливо це стосується літературно-критичної спадщини Євгена Маланюка. Вона постала у вільному світі, у світі без цензури, без «партійної літератури». В епіцентрі Маланюкової поезії є завжди і всюди його рідна Україна. Вона йому ввижається вічно ясною країною антики: О моя стелова Елладо, ти й тепер антично ясна!

Що ми знаємо про літературну спадщину Євгена Маланюка. Хронологічно збірки поезій поета-емігранта виходили вже із 20-х років. Місця їх видань були по всій Європі й Америці: «Стилет і стилос» (Подєбради, 1925 р.); «Гербарій» (Гамбург, 1926 р.); «Земля й залізо» (Париж, 1930 р.); «Земна Мадонна» (Львів, 1934 р.); «Перстень Полікрата» (Львів, 1939 р.); «Вибрані поезії» (Львів-Краків, 1943 р.); «Влада» (Філадельфія, 1951 р.); Поезії (Нью-Йорк, 1954 р.); поема «П’ята симфонія» (Філадельфія, 1954 р.); «Проїла» (Нью-Йорк, 1954 р.); «Остання весна» (Нью-Йорк, 1959 р.); «Серпень» [Нью-Йорк, 1964 р.); «Перстень і посох» (Мюнхен, 1972 р.).

У чому виявилися особливості стилю Євгена Маланюка.у пізній спадщині? Щодо стилю Маланкж був неоромантиком, наприкінці схилявся до неокласики. До цього спричинились не тільки роки, а й захоплення творами М. Зерова. Однак Маланнюк – поет глибокої думки й вольового напруження. Він ворог ліричної розслабленості. Особливо імпонував Маланюку М. Хвильовий. У своїй статті про нього поет писав: «Провідною темою його творчості була боротьба з психічним комплексом рабства, рабства спеціально українського». Це стосується й творчості Євгена Маланюка.

До теми «Роман В. Барки «Жовтий КНЯЗЬ» – перший в українській літературі твір про голодомор 1933 року» 1.   Історична основа роману, як автор її розкриває й пояснює? Сталіні події голодомору в Україні залишили глибокий слід у душі В. Барки, який сам його тяжко пережив, а потім спостерігав на Кубані в 1933-1934 роках. До його рук потрапив і зшиток записів про трагедію родини Катранників, шо забезпечило достовірність страшних картин штучного голодомору в Україні, автор найбільше прагнув розказати всьому людству болючу правду про радянську тоталітарну систему, яка «пожирає своїх дітей», знищує все на своєму шляху, перетворюючись на «жовтого князя».

Як створювався роман «Жовтий князь»? Над текстом твору автор працював з 1958 до 1961 р., живучи надголодь у Нью-Йорку, часто хворіючи, не маючи змоги заробляти на хліб. Тому страхіття голоду описані з психологічною глибиною і достовірністю.

Як розкривається основна тема роману? Тему роману склало реалістичне змалювання трагедії родини Мирона Катран-ника під час голодомору, передача внутрішнього стану людини, яка гине фізично.

Триплановість розкриття змісту роману. Роман порушує широке коло одвічних проблем: життя і смерті, добра і зла, родинного виховання, а в передмові до твору В. Барка визначає три плани в його змісті:

  • реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина; всього страдницького побуту в холодній хаті, розпачливих пошуків хліба в мандрах, через які відкривається похмуре видовище масової загибелі;
  • психологічні нариси; опис незвичайних змін у душевному світі родини, яка вимирає: байдужі до всього, крім їжі, жертви голодомору все ж зберігають людські почуття, на противагу їх губителям – носіям масової смерті;
  • метафізичний, духовний вимір; висвітлення подій через церковне життя.
  • Символічне уявлення про них розкривається через образ жовтого князя на карти
  • ні незнаного майстра. Так пояснив свій задум Василь Барка.
  • У центрі уваги письменника стоять проблеми ментальності української нації, християнські основи її моралі; родинне виховання і взаємини батьків і дітей; духовності, гуманізму і життя на рубежі смерті; добра і зла; людини і режиму тоталітарної системи; спадкоємності поколінь.

У чому виявився символізм, як автор використовує цей художній прийом у романі «Жовтий князь» ? Вже сама по собі звучить символічно назва роману «Жовтий князь», бо не є символом зла, демонічної сили, голоду. Через символіку багатьох образів В. Барка порушує найважливіші проблеми. Тому вмотивовано у творі з’являються образи мертвих птахів, які падають з неба, жовтий колір Отроходіна, жовті стіни державної установи. Символічне звучання в романі також має образ найменшого героя – Андрійка Катранника. Йому ввижається церковна чаша, яку заховано від комсомольських активістів. Вона теж набуває символічного значення, перетворюючись на пам’ятник нескореному народу.

 





Схожі твори: