Головна Головна -> Твори -> Шкільний твір: Творчість Василя Симоненка

Шкільний твір: Творчість Василя Симоненка



Ще зовсім недавно ім’я Василя Симоненка не було широко відоме, ще зовсім недавно ніхто і не підозрював, що цей поет здобуде гучної слави. Але це сталося, і автор славнозвісних «Лебедів материнства» увійшов до історії української літератури як співець, насамперед, кохання, як співець рідної Вітчизни, як співець лагідної посмішки та ласкавих рук матері.

  • Вона прийшла, заквітчана і мила,
  • І руки лагідно до мене простягла,
  • І так чарівно кликала й манила,
  • Такою ніжною і доброю була.
  • («Вона прийшла»)

Кожен рядок – ніби коштовний перл, який вабить до себе. Це про неї, про кохану, пише Василь Симоненко, примушуючи і мене перейнятися його почуттями, адже вони – справжня відкрита книга-душа. Автор віддає часточку своєї душі усім, хто відчуває так, як він; він віддає все і своїй коханій:

  • Я закоханий палко без міри
  • У небачену вроду твою.
  • Все, що в серці натхненне і щире, –
  • Я тобі віддаю.
  • («Я закоханий палко…» )
  • Здається, що весь світ кидає ліричний герой до ніг жінки, що надихнула його на такі почуття; здається, що саме в ній зосередився всесвіт; здається, що тільки заради неї і живе ця людина.  І будеш ти у кожному диханні,
  • І будеш ти навіки при мені
  • Гасить зірки очима на світанні,
  • Палить мене в безжальному вогні.
  • («Я не помру від розпачі і муки…»)

І хай десь вирують грози, або замітає дороги хуртовина – ніщо не зможе змінити почуття, ніщо й ніхто. Тому я вважаю, що поезія Василя Симоненка – чудовий гімн людському коханню, для якого не існує перешкод, хоч

  • Є в коханні і будні, і свята,
  • Є у ньому і радість, і жаль,
  • Бо не можна життя заховати
  • За рожевих ілюзій вуаль.
  • («Є в коханні і будні, і свята»)

 І серед незгод, серед бур нашого нелегкого життя житиме і цвістиме чарівне почуття – кохання, якому поклонялися, поклоняються і будуть поклонятися усі люди. Симоненко про любов пише у цьому ж вірші:

  • У мою б увірвалася мову,
  • Щоб сказати в тривожну мить:
  • Ненаглядна, злюща, чудова,
  • Я без тебе не можу жить!

Так, ніщо в світі не може зрівнятися з коханням; воно зігріває життя, воно освітлює шлях. І саме тому, на мою думку, стільки ніжності вчувається в рядках про це почуття. Воно є провідною зіркою життя поета. Скільки радощів і одночасно болю в рядках:

  • Ні, я б не став тебе вогнем палити,
  • З тобою б розквитався без жалю:
  • Я б побажав тобі когось отак любити,
  • Як я тебе люблю.
  • («Коли б тобі бажав я сліз і муки..,»)

Але кохання – не єдиний мотив творчості Василя Симоненка. Особливе місце посідає любов до Батьківщини. Що може бути краще і рідніше, ніж знайоме з дитинства ім’я – Україна?! Україна, що маг- такий непереможний народ, який зумів зберегти почуття власної гідності, незалежності. Україна, що має таку чарівну пісенну мову, якою, здається, тільки й можна, що співати пісні чи складати вірші. Це її ім’я надихало українців на подвиги, це з її ім’ям вони гинули під час численних війн. І вижила Україна, і залишилася культура, і залишилася мова, щоб

  • рости і не в’януть зроду,
  • Квітувать в поемах і віршах.
  • Бо в тобі – великого народу
  • Ніжна і замріяна душа.
  • («Моя мова»)

А Україна, рідна Батьківщина, – це місце, де живе найближча людина – мати. їй присвячує поет багато віршів, їй низько вклоняється за все, що зробили невтомні материнські руки, кажучи: «Твої чорні шовкові коси припорошила вже сивина», повторюючи: «Легкі зморшки обличчя вкрили». Але все це не змогло змінити любові до сина. І співає мати, ко-лисаючи сина:

  • Можеш вибирати друзів і дружину,
  • Вибрати не можна тільки Батьківщину.
  • Можна вибрать друга і по духу брата.
  • Та не можна рідну матір вибирати.

Багато поезій створив поет Василь Симоненко. Але мені більше до душі його вірші про кохання, про неньку-Україну, про рідну матір. Саме в них, на мою думку, розкривається палка і щира душа цього закоханого, цього патріота своєї Вітчизни, цього вірного її сина. І звучатимуть ще не раз рядки:

  • Я б побажав тобі когось отак любити.
  • Як я тебе люблю.

 

 





Схожі твори: