Головна Головна -> Твори -> Художнє осмислення чорнобильської трагедії у поемі І. Драча «Чорнобильська мадонна»

Художнє осмислення чорнобильської трагедії у поемі І. Драча «Чорнобильська мадонна»



Бути людиною – значить страждати, Бути вкраїнцем – страждати стократ. М. Руденко. Двадцять шостого квітня 2006 року минуло друге десятиліття від дня ядерної катастрофи на Чорнобильській АЕС. Заростають деревами, травою опромінені села. Поступово руйнуються покинуті хати, випромінюючи сотні мікрорентген. Чорнобильський реквієм не змовкає над Україною: за десять років уже померли від радіації тисячі людей, багато дітей, жінок, чоловіків уражені різними хворобами. «Було Полісся, – пише В. Кордун, – і більше нема, знеслося з чорнобильським вибухом у розплавлене небо». Чорнобильська трагедія перетворила апокаліпсичні картини початку атомної доби на страшну реальність. Осмислити її намагається І. Драч у поемі «Чорнобильська мадонна». Про роботу над цим твором автор писав так: Тяжко пишу, зболено розмірковую, Словами гіркими наповнюю аркуш…

Читаючи «Чорнобильську мадонну», не можна лишитися байдужим. Адже де був побудований реактор? В густозаселеному районі, під серцем у Києва і всієї України. В «Запитанні без відповіді» письменник запитує, де знайти кілометри целофану, щоб закрити Київське море, Десну «зачаровану», «з якої Київ п’є воду». Не писати про це він не міг, адже доля змусила нас зазирнути за край тієї ночі, яка настане, якщо почнуть вибухати атомні боєголовки. Наслідки чорнобильської трагедії І. Драч оцінює очима матері. Автор підкреслює це епіграфом, взятим із поеми Т. Г. Шевченка «Марія»: «Все упованіє моє на тебе, Мати, возлагаю…». Образ матері постає як символ людської гідності, її втеча в зону радіоактивного забруднення сприймається як докір синам, що не вберегли землю від біди:

  • Генерал сповідається: – Матір я взяв із села.
  • А вона мені з Києва
  • Третій раз уже боса втекла.

Надто дорогою ціною доводиться платити за Чорнобиль. Ця «звізда Полин» мовби була послана з майбутнього, з XXI століття, як грізне попередження – опам’ятатися, задуматися над усім ходом цивілізації. У розділі «Хрещатицька мадонна» І. Драч зображує жінку, яка, народивши мертву дитину, збожеволіла. Від неї, босої, з лялькою на руках, всі сахаються. Конкретний образ жінки-матері у поемі набуває глибокого змісту:

  • Несе сива чорнобильська мати
  • Цю планету… Це хворе дитя!..

На планету чекає смертельна небезпека, що не має кольору, смаку і запаху, а вимірюється лише спеціальними приладами. Небезпека в Чорнобилі і довкола нього була розчинена в духмяному повітрі, у воді сільських криниць, у всій природі. Небезпечними були і речі у місцях надзвичайного стану. Залишені людьми, що покинули їх, вони були ласим шматком для мародерів. У розділі «Мати і христопродавці» І. Драч зображує тих, хто не гребує чужим, прагнучи нажитись на людському горі. Серед них – син генерала, який навів мародерів на хату своєї бабусі. Лише вона змогла зупинити пограбування своєї оселі, не залишивши її у небезпечний час.

«Чорнобильська мадонна» дивиться в душі усім нам. Вона стоїть перед енергетиком, який за своїми таблицями забув, що колись був людиною, перед політиком, який прирік її дітей на страшні муки, дивиться в очі вченому, який став вбивцею тисяч людей. Вона – наша захисниця, захисниця нашого світу. Поема «Чорнобильська мадонна» – один з кращих творів про нечувану в історії людства трагедію, спроба осмислити ЇЇ уроки. Зо мудрість всесвітньодурних академій Платим безсмертям – життям молодим. За допущені прорахунки, за безгосподарське ставлення до технічних досягнень доводиться розплачуватися життям. Тому ми мусимо пам’ятати про те, що сталося, щоб не допустити нових Чорнобилів, нових трагедій.

 

 

 





Схожі твори: