Головна Головна -> Твори -> Рідна мова у добутках М. Рильського

Рідна мова у добутках М. Рильського



В умовах страшного соціального і національного гніту українська мова, говорить М. Рильський, «свій дух велично-гідний, як житнє зерно, берегла». Величезні потенціальні сили української мови передаються складним епітетом «велично-гідний», а її безсмертя стверджується порівнянням з житнім зерном. Жито в народній уяві – символ життя. Це зерно дало чудові плоди на дереві народного життя – прекрасні думи й пісні, безсмертну «Енеїду» І. Котляревського, твори Т. Шевченка – великого борця за соціальне і національне визволення українського і всіх народів царської Росії. У вірші «Рідна мова» лаконічно, але виразно показано братерське єднання культурних і політичних діячів Росії й ^країни, захист великими російськими письменниками, критиками національних прав українського народу. Треба нагадати, що О. Пушкін бував на Україні, любив український народ, захоплювався його піснями і думами, написав про історичне минуле українського народу поему «Полтава».

Великий російський поет був особисто знайомий з українським байкарем Є. Гребінкою, фольклористом і літературознавцем М. Максимовичем та іншими діячами української культури. О. С. Пушкін високо цінував збірники українських пісень, видані М. Максимовичем в 1827 і 1834 роках, називав їх укладача «нашим літератором». Обидва збірники були в бібліотеці великого російського поета і стали йому в пригоді при створенні поеми «Полтава». Рядки Рильського «І Пушкінові Максимович пісні вкраїнські позичав» мають реальну основу. М. П. Драгоманов свідчить, що йому розповідав М. О. Максимович, як під час одного з візитів до Пушкіна застав поета за своїм збірником українських пісень. «А я обираю ваші пісні»,- сказав Пушкін. Він писав тоді «Полтаву», що вийшла у 1829   «Полтава» (котру М. О. Максимович мусив обороняти від сучасних критиків) – один із перших у нас поетичних творів з рисами живої народності в сюжеті і в характерах. Марія Кочубсївна, при всій своїй відносній (по теперішнім поняттям) блідості змалювання,- одна з перших руських осіб у нашій літературі. Годі не бачити, що риси її у Пушкіна навіяні жіночими українськими піснями, так повними ніжності й палкості»1.

Доречно навести висловлювання М. Максимовича про братні мови: «Ці дві мови (українська й російська.- В. Б.) є найближчі між собою як два види однієї руської, або східнослов’янської мови – ні одна з них не може назватися родоначальною для другої: це два рідні брати в спільному колі мови слов’янської». Російські революційні демократи Герцен, Чернишев-ський, Добролюбов – борці за соціальне і національне визволення народів Росії – не раз підносили свій голос на захист національних прав українського народу. Так, «непокірний Добролюбов» у рецензії на «Кобзар» Тараса Шевченка заявив: «…Ніхто не відмовить малоросійському, як і всякому іншому, народові в праві і здатності говорити своєю мовою про предмети своїх потреб, прагнень і спогадів; ніхто не відмовиться визнати народну поезію Малоросії».

Вірш «Рідна мова» стверджує марксистську думку про те, що трудящі кожної нації є справжніми творцями і охоронцями   мовних багатств   народу.  Якщо   експлуататори гнобленої нації у своїх корисливих цілях часто переходили на сторону панівних націй, зраджували свій народ і свою мову, то трудящі завжди залишалися вірні інтересам батьківщини, рідної мови. Наперекір лихій політиці колоніального і національного гноблення, що її проводив царизм, українська мова розвивалась і мужніла там, «де піт росив священний народу-велетня чоло», де зріла політична думка трудящих:

  • Там зводився язик вогненний,
  • Там пісні полум’я росло.

Підкресленню ідеї (трудящий народ — творець і охоронець мови) служить і анафора. Нова ера в розвитку української мови розпочалася в жовтні 1917 року, у «тому місяці великім, що ветху землю оновив». В підсумку треба підкреслити велику роль Максима Рильського в розвитку української мови, в боротьбі за її чистоту, збагачення. Як говорить М. Бажан, Рильський добре знає, «що значить світлих слів нескала-мучена прозорість».

  • Над обширом безкраїм мови,
  • Яку зростив і викохав народ
  • Для сяйва цвіту і любові.
  • (Микола Бажан, «Ви знаєте, що значить світлих слів…»).

 





Схожі твори: