Головна Головна -> Твори -> Поетичні ідеали Павла Грабовського

Поетичні ідеали Павла Грабовського



Основну частину творчої спадщини П. Грабовського становлять поетичні твори, переважний зміст яких – пристрасна, глибокоідейна лірика. І це цілком природно, бо письменник назавжди пов’язав своє життя з революційною боротьбою і вважав літературну творчість однією з форм цієї боротьби. Для мене – та хіба тільки для мене! – образ П. А. Грабовського ототожнюється з ідеальним образом людини, поета, чий героїчний чистий голос назавжди зашиться прикладом душевної краси, благородства й величі. Тридцять вісім років життя дарувала йому доля і двадцять з них – це переслідування, тюрми,  заслання, ще з юнацьких років у нього з’являється бажання «піти на муки за Ірод». І   «Карай насильство своїм словом віщим!» – таким було його поетичне гасло. У жахливих умовах сибірської каторги Грабовський написав багато прекрасній віршів.

У поезіях «Поетам-українцям», «До Русі-України», «До українців» поет виступив проти занепадницьких настроїв. Бажає бачити вільних від чужоземного поневолсння українців, рівних серед інших народів світу. Поет закликає об’єднатися у боротьбі за спільну мету – відродження рідного краю.

  • Гей, докупи, певні діти!
  • Всіх веде мета одна:
  • Шлях любові та освіти
  • Нас навіки поєдна!

Так проголошує П. Грабовський у поезії «До українців». Митець упевнений, що його рідна Україна відродиться, стане могутнішою, щоб чарівна селянська врода росла в коханні та красі». Глибоке співчуття до зневолених людей праці звучить у вірші «Трудівниця» (згадаймо ще «Робітникові»,  Швачка»). Лаконічні й виразні картини цих поезій, типові життєві історії, коли вони працюють, а інші із зневагою ставляться до їхньої праці. Однією з основних  творчості П. Грабовського стала проблема митця та його обов’язків перед суспільством. Поет закликає не співати «про квіти», а стати на захист пригноблених, зупинити навколо голос стоків». Він мріє про вільну Україну, яка для нього – святиня! Поет виразив у поетичній формі споконвічне прагнення українського народу:

  • Щоб Русь порізнена устала
  • З-під віковічного ярма
  • І квітом повним розцвіла
  • У згоді з ближніми всіма!

Цими рядками П. Грабовський проголошує велич простого народу, його  право на щастя.

Але щасливою кожна людина має бути не лише в політичній боротьбі, або в обистому житті. Не посміхнулась доля П. Грабовському і в питанні щасливого, самовідданого   кохання. Так, його кохання до Надії Сигиди – це кохання на відстані. Пише мрії, сподівання та ліричні рядки, які склали цикл поезій П. Грабовського «До Н. К. С».

Закохані часто листуються, виливаючи на папері свої почуття. Поет не падає духом, закликаючи теж саме зробити й кохану жінку: «Не падайте ж і ви, вірте в і силу душі людської і боріться міцно, палко, безперестанку з усіма незгодинами, з усіма темними та дикими силами… будьте відважні…»

Цими рядками він дає силу й потужність своїм почуттям. Хоча він був одружений і мав сина (це вже після страшної смерті Надії Сигиди), однак у його серці завжди жили тендітні спогади про це кохання.

Бо не можна було ставати на коліна молодому за віком, але досвідченому за тяжкими життєвими випробуваннями, поету. Своїм мужнім голосом він і досі загартовує сотні й сотні нових сердець!

 

 


Загрузка...



Схожі твори: