Головна Головна -> Твори -> Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся у життя…

Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся у життя…



Шкільний твір  за творчістю В. С. Стуса. Непересічний талант, трагічна доля, відчайдушна боротьба в тоталітарній державі «розвиненого соціалізму» за національну незалежність українського народу, відродження духовності. Це – Василь Стус. В атмосфері постійної тривоги жив він і формувався як поет. Мене вражає його незборима сила духу, цілісність, почуття патріотизму. Відірваність від рідної землі тільки посилила відчуття синівського зв’язку з Україною. Вона найбільша його святиня, його духовний порятунок. У вірші «Як добре те, що смерті не боюсь я» стисло викладено життєве кредо поета, ніби окреслено власний трагічний, страдницький життєвий шлях. Зі скупих рядків постає образ мужньої людини, патріота-борця, який вірить у свою правоту та її грядущу перемогу. Моральну силу вистояти дає героєві переконаність у тому, що його життя було сповнене добра, любові, благородних діянь в ім’я України, її народу. Відповідати ненавистю на вчинене зло ця людина не вміє і не хоче.

 

Ліричний герой Стуса – він сам. Поет передчував свою загибель і був готовий до неї. Він свідомо благав Бога залишити його таким, яким мене мати вродила і благословила в світи. І добре, що не зуміла мене від біди вберегти. Україною поет жив, марив і снив на чужині. Перебуваючи в неволі, Василь Стус вірить, що хай і після смерті, проте стане відомим своєму народові, повернеться до нього з холодних табірних снігів:

 

  • Народе мій, до тебе я ще верну,
  • Так, наш Батьку, наш Вчителю,
  • ти повернувся до свого народу,
  • що був твоїм незгасним болем, вічною скорботою.

 

Ти вірив, що повернешся в Україну й після свого згоріння. Твоє серце не могло розсипатись попелом. Україна й народ твій ніколи не забудуть тебе.





Схожі твори: