Головна Головна -> Твори -> Франц Кафка (1883-1924)

Франц Кафка (1883-1924)



Світ, який Кафка «був приречений бачити з такою сліпучою виразністю, що вважав це видовище нестерпним», – наш всесвіт у тому стані, у якому він перебуває після Освенцима, всесвіт, що опинився на межі зникнення. Його робота руйнівна, але не тому, що він відкрив істину, а тому, що, будучи людиною і, отже, не маючи здатності знайти її, він відмовився задовольнитися напівправдою і компромісними рішеннями. В уявленнях, породжених його глибинним «я», в мові кристальної чистоти він дав вихід своїм мукам, які були викликані тим, що народився людиною. Ернст Пейвел. Кошмар Розуму. Жоден письменник не зміг дати такий глибокий аналіз страхів і неврозів XX століття, як це зробив Франц Кафка. І хоча сам Кафка помер раніше, ніж його найгірші побоювання стали дійсністю, усі вцілілі члени його родини загинули в нацистських концентрацій них таборах, надавши літературним жахам письменника подібнісЯ до кошмарної реальності. Уява Кафки значною мірою ґрунтується на подробицях його і4Н нулого. Народився він 1883 року у Празі, що входила на той час Я складу Австро-Угорської імперії. Будучи євреєм у католицькому місті, де його батька, що говорив по-німецькому, ототожнювали | гнобителями незалежної Чехії, Кафка в глибині душі завжди відчуі вав себе зайвим і страждав від цього. Він був старшим з дітей Гермаі1 на і Юлії Кафки. Його батько, дрібний торговець з південної Бо» гемії, врешті-решт розбагатів і домігся успіху; він або не помічаї свого чутливого, вразливого сина, або жорстоко знущався з ньогоі| Кошмарний світ тиранів і жертв майбутнього письменника багато я чому заснований на спогадах про взаємини з ним.

Жорстокість, гнів, несправедливість Германа Кафки потім увійшли навіть в літературну історію. Так, найбільш красномовним; епізодом став «балконний» епізод. Одного разу Франц уночі попроЛ сив принести йому попити. Батько прийшов, витяг його з ліжкаЛ повів у самій нічній сорочці на дерев’яний балкон, що виходив у двірЛ і залишив там, замкнувши за ним двері. Дітям постійно погрожували, і цих погроз було так багато, що їм давно вже не було ліку. Але за брутальністю й абсурдною педагогіїкою батька Кафка відчуває іншу реальність. «По своїй суті ти добра і м’яка людина […], – пише він, – але не кожна дитина здатна! терпляче і без страху в душі дошукуватися прихованої доброти…»!

«Схоже на те, що світ розділено на три частини, – говорив Кафка батькові. – В одній я вів життя раба, підкоряючись законам, спеціально вигаданим для мене, яким з якоїсь невідомої причини’ мені ніколи не щастило відповідати цілком. Другий світ, нескінчен-1 но далекий від мого власного, – світ, у якому жив ти, заклопотаний справами, віддаючи розпорядження і гніваючись, коли їх не виконували. І третім світом був той, у якому кожен жив щасливо, де оголошення і виконання наказів не відігравали ніякої ролі».

Нездатність Германа Кафки створити для сина атмосферу любові й уваги обумовила домінуючу тему у творчості Кафки і була таємним джерелом описаних у його літературній праці мук і страждань. «Я писав про тебе, – звертався Кафка до батька. – Я виливав у своїх рядках те, про що не смів поплакатися на твоєму плечі». Гімназія Старого Міста, у якій навчався Франц Кафка, була класичним ліцеєм, де найбільша увага приділялася вивченню літературних дисциплін і стародавніх мов. Протягом навчального року її і учні повинні були вивчити напам’ять 467 віршів. Журнали гімназії свідчать про те, що хлопець, хоч і не належав до найкращих учнів класу, проте був серед тих, кого називали «чудовими учнями» – у нього ніколи не було посередніх оцінок з головних предметів. Лише в старших класах, як згодом пригадував сам письменник, погана успішність з математики стала відчутнішою і завдавала йому певрх прикрощів

Хоч як страждав Кафка під гнітом батька і родини, проте йому бракувало коштів і впевненості в собі, щоб звільнитися від цього гніту. Попри всі романтичні зв’язки і закоханість у Феліцію Бауер, що тривала близько п’яти років, Кафка так і не одружився. Натомість він присвятив себе творчості і роботі, яку то зневажав, то сприймав як «пухову ковдру», важку й теплу. «Варто мені вибратися з-під неї, мені відразу ж загрожувала застуда: навколишній світ не гріє». Його родина, взаємини в ній і у світі чиновників забезпечували його матеріалами для літературної творчості. «Я – наочний приклад, – писав він, – людини, усі сили якої спрямовані на те, щоб писати. Коли моє тіло усвідомило, що письменницька праця є моєю найбільш продуктивною схильністю, усі мої сили були віддані цій діяльності і перестали давати мені можливість насолоджуватися сексом, їжею, питвом, філософськими міркуваннями і, що найголовніше, музикою. Мій смак до всього цього почав атрофуватися».

Творчий прорив Кафки стався в 1912 році, коли він написав «Вирок», фантазію в стилі Едіпа, безсумнівно, засновану на його взаєминах з Германом Кафкою. У цьому оповіданні батько засуджує сина до смерті і син з любов’ю виконує його вирок – топиться. Процес оповіді про видіння, що виникали під час сну, за словами Кафки, «був схожий на пологи» і символізував появу нового напряму в його творчості. Описуючи свої фантазії, Кафка досягав рівнів підсвідомості, закритих для більш звичних підходів. Усі його кращі твори перейняті самоаналізом, заснованим на нескінченних пошуках у самому собі. Його оповідання й романи побудовані за законами фантастичної логіки сновидінь, але разом з тим показують реалістичні подробиці повсякденного життя.

Наприкінці червня 1912 року Франц Кафка вирушає до Вейі^И ра. По дорозі він зупиняється в Лейпцизі і зустрічається там з пи<В менниками. Заінтригований ним видавець Ровольт зацікавлюєтьоИ маленькими оповіданнями і друкує першу збірку Ф. Кафки «Сію стереження». Найвідоміше оповідання Кафки «Перевтілення» починається а фрази, найбільш шокуючої в сучасній літературі: «Одного ранкуи прокинувшись після неспокійних снів, Грегор Замза побачив, що він перетворився на гігантську комаху». Грегор, до якого в родии ставилися як до комахи, стає нею, і в оповіданні описано події сімей! ного життя, до яких привела ця фантастична метаморфоза. Нам більший подив у оповіданні викликає не його зав’язка, а жахливе буденність продовження, те, як сприймає страшну подію родини героя. Цей кошмар у творі поєднаний із звичайними подіями, і цо надає йому символічного звучання.

У більшості оповідань і романів Кафки несподівана ситуація (ніби така, щонаснилася) виникає в житті героя, який прагне зрозуміти її зміст і зберегти свою індивідуальність перед силами, що втручаї ються в його життя. У романі «Процес» (1925) героя обвинувачують? у недоведених злочинах і зрештою страчують. У романі «Замок»! (1925) землемір безуспішно намагається зв’язатися зі своїм робото-! давцем, але замість цього одержує ряд незрозумілих повідомлень.; Персонажі прагнуть знайти розумне пояснення системі, одвічно абсурдній, і зберегти своє «я» у світі, що вирішив знищити незалежну людину. Кафка уявляє собі сучасний світ позбавленим можливості1 самореалізації, таким, що лякає, породжує відчуття провини і манії переслідування.

За життя Кафки його твори майже не публікувалися. Письменник написав лише три романи (усі незавершені), які побачили світ вже після його смерті: «Процес», «Замок», «Америка»; оповідання «Вирок», «Перевтілення», «У виправній колонії», збірки оповідань «Спостереження», «Сільський лікар», «Гол о дар» та інші, а крім того – листи і щоденник, де розкриваються неосяжні людські глибини, внутрішній світ митця. У центрі його творів – втаємничені, незбагненні, алогічні взаємини людини зі світом, з системою, з владою, з іншими людьми, з родиною. Помер Франц Кафка в 1924 році, незадовго до свого сорок першого дня народження, від туберкульозу, виявленого в нього в 1917 році. Перед смертю він велів знищити усі свої рукописи і заборонив передрук виданих творів. Його друг Макс Брод не виконав останню волю письменника і сприяв зміцненню репутації Кафки як одного з видатних майстрів літератури XX століття. Стиль і уява Кафки стали невід’ємною частиною сучасної літератури, істотними компонентами творчості таких самобутніх письменників, як Жан-Поль Сартр, Семюел Беккет, Гаролд Шнтер і Габріель Гарсіа Маркес.

 





Схожі твори: