Головна Головна -> Твори -> Творчость Катерини Білокур

Творчость Катерини Білокур



Мене вразила незвичайність творчості Катерини Білокур. Наділена від природи високим художнім даром, вона сама відкривала таємниці техніки живопису. Власноручно виготовляла пензлі, бо знала з досвіду, що навіть нестача однієї волосини або її зайвина – і вже не таким буде мазок. Особливий вплив на творчість Катерини Білокур справляла неповторна краса рідної землі. Вона тонко відчувала її запах, сама поралася біля неї: орала та засівала. Та й зуміла у буденності знайти красу, яка приходила до неї в сні, не давала спокою до тих пір, поки не перенесе її на полотно. Зачарував мене талант художниці, яка так малювала свої картини, що їх не можна було відрізнити від оригіналу (бджола на змальованій квітці маку). Подиву гідна мистецька одержимість Катерини Білокур, її здатність проникати у світ природи, слухати мову дерев, вітрів, квітів.

Саме квіти любила художниця над усе. Мабуть, тому, що мала душу малинової тремтливої мальви. Справжнє диво творила вона роками. По кілька літ шліфувала свої полотна. Наповнені світлом, сонцем, радістю, наснажені великою патріотичною любов’ю до рідної землі, переповнені мелодіями веселкових барв, її твори захоплюють глядачів своєю самобутністю. На полотнах К Білокур можна побачити химерне розмаїття квітів, якого в природі насправді не існує. Це казкове плетиво кручених паничів, рож, маків, півоній, красуль, чорнобривців глибоко зворушує серце, приносить велику естетичну насолоду. Не можна словами описати чарівність полотен “Квіти і березоньки вночі”, “Квіти за тином”, “Польові квіти”, “Квіти у тумані”. їх треба бачити! Здається, варто простягнути руку і доторкнешся до живого дивоцвіту землі нашої, світлих очей краси.

Творчість К. Білокур високо оцінила держава, надавши їй високе звання народного художника України, нагородивши орденом “Знак пошани”, грамотами. У селі Богданівці Яготинського району проти школи стоїть висічений з граніту пам’ятник народній майстрині. Досить часто всім класом ходили ми на екскурсію в картинну галерею. Багато часу потратила наша вчителька, щоб прилучити нас до чарівного світу мистецтва, навчити не тільки бути глядачами, але й уміти аналізувати побачене. Якось непомітно ми почали за полотнами бачити внутрішній світ художників.

Сама не знаю чому, але найбільше до душі мені припали роботи відомої художниці Катерини Білокур. Можливо, у нас з нею є щось спільне. Досить виразно пригадую картину “Рідне поле”, це одне з найвідоміших полотен художниці. Ознайомившись із біографією К. Білокур, я зрозуміла, чому на її картинах зображені квіти, дерева, луги. Вона жила серед природи і переносила частинку її на полотна. Перед очима простяглеся широке поле. Земля ще оповита сизим ранковим туманом, але вже виграє кольорами веселки. Скоро наступить день, зійде сонце, а поки що все в очікуванні пробудження. Поле художниця змалювала як неозорий простір земної кулі. Він такий широкий, наче безмежна морська широчінь, що сягає у незміряну далину. Кольори ніжні, ласкаві. Ніби сама природа подарувала митцю найбільші барви, що йдуть від чистої води, від рідної землі, від сонячного тепла. Червоні, жовті, вишневі, рожеві, блакитні кольори переливаються, поєднуються, і з усього цього виростає справжня краса.

Ще мені сподобалася картина “Квіти і берізоньки вночі”. На полотні змальовані дві берізки в оточенні квітів. Вони огорнуті вечірньою імлою. Промінь срібного місяця крізь густу крону дерев падає на червоні півонії, рожеві троянди. Синя холодна гама картини створює ілюзію тихої, сповненої романтики української ночі. Здається, варто простягнути руку і доторкнешся до живого дивоцвіту землі нашої, краси рідної природи. Картини Катерини Білокур приносять мені велику естетичну насолоду, зворушують серце, наповнюють трепетною радістю, любов’ю до навколишнього світу.





Схожі твори: