Головна Головна -> Твори -> Пісенна творчість А. Малишка

Пісенна творчість А. Малишка



Розглядаючи поезію Андрія Малишка, не можна не згадати про його пісні. А їх багато білокрилими голубами полинуло між народ, у широкий світ. Чимало з них стали істинно народними піснями. Ці пісні, як і вся поезія Андрія Самій-ловича Малишка, стали потрібними нашим сучасникам і майбутнім поколінням. І таких пісень чимало. Окрилені чарівними мелодіями Платона Майбороди, пісенні вірші Андрія Малишка «Рідна мати моя» («Пісня про рушник»), «Ран-іки солов’їні», «Стежина», «Білі каштани», «Ми підем, де трави похилі…» зажили хеликої популярності, стали народними піснями. Полюбилася людям сердечна пісня «Цвітуть осінні тихі небеса…», музику до ї написав Олександр Білаш. Вірші Малишка на музику поклали Л. Ревуць С. Козак, А. Штогаренко та інші.

Особливої популярності зажила пісня «Ранки солов’їні», де йдеться про ніжене кохання, яке ніколи не забувається, сниться ночами. Згадуються і солов’їні ранки, і стежки, де ступали ноги милої, і подніпровські далі, якими колись милувалися разом. Смуток ліг на душу ліричного героя. Розійшлися життєві дороги іакоханих, але сподівання на зустріч живе, тому й бадьорить душу приспів:

  • Знову цвітуть каштани,
  • Хвиля дніпровська б’є.
  • Молодість мила,
  • Ти серце моє.

Материнській любові і відданості, материнській печалі і величі Малишко присвячує свою «Пісню про рушник». Образ матері тут набуває узагальненого значення. З глибинних джерел фольклору черпає Малишко барви для змалювання образу матері, яка проводжає свого сина в далеку дорогу. В погляді № – тривога і смуток, надія на щасливе майбутнє сина, побажання йому добра в Невідомім краю. Любовно вимальований портрет матері за допомогою простих, Іле виразних епітетів:

  • І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
  • І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Мати журиться, розлучаючись із сином, але вірить в його світлу долю, і цю шру поет утілює в образі вишитого рушника, що символізує життєву дорогу людини і материнське благословення. З образом рушника в ліричного героя пісні  Пов’язані найсвітліші спомини про рідну матір, про дитинство і рідні краї: він крізь роки бачить «зелені луги», «росянисту доріжку», чує музику «солов’їних Мів», «тихий шелест трав, щебетання дібров». Поезія А. Малишка «Чому, сказати й сам не знаю…» живе в народі також як пісня під назвою «Стежина» (музика Платона Майбороди). Всі сходяться на тому, що це – перлина української літератури, шедевр поета-патріота.

…Догоряло чисте багаття його життя. Фізичні сили покидали Малишка, а розум, поетична пристрасть палахкотіли вогнем слова. «Стежина» створена 8 лютого 1970 року – за вісім днів до смерті поета. Це останній відомий твір Андрія Малишка, його лебедина пісня.

  • Стежина життя.
  • Це по ній кожен має пройти гідно.
  • Та якою вона буде і де проляже?
  • Чи десь далеко на чужині, чи в ріднім краю?
  • Одним одна… Єдина… Найдорожча.

Поет не закликає стрімголов кидатися в далекі світи у погоні за( примарним щастям. Щоб потім каятися, шкодувати, марити в снах і наяву за батьківським порогом і стежиною, «дощами митою, перемитою», – тією, що в’юниться «між круглих соняхів» і веде на батьківщину…

  • На вечоровім виднокрузі,
  • Де обрій землю обійма,
  • Нема кінця їй в темнім лузі
  • Та й повороту теж нема.

На глибокі роздуми спонукають нас ці прості і такі зворушливі слова пісні. Людське життя, як і ота стежина, безперервне… І в кожного вона своя –

  • Ота стежина в нашім краї Одним одна біля ворот.
  • Як же її не шанувати, не благоговіти перед нею!

Особливо цікаву сторінку пісенної творчості поета становлять його пісн про Київ. У співавторстві з відомим українським композитором П. Майборо дою А. Малишко написав цикл пісень про Київ – «Пісня про Київ», «Київсь зорі», «Київський вальс». У них поет оспівує прекрасне місто, білі каштани окрасу Києва. На слова Андрія Самійловича Малишка написано понад сто пісень компо зиторами О. Білашем, П. Майбородою, Л. Ревуцьким та іншими. Вони стал окрасою духовної скарбниці нашого народу. Без них неможливо собі уявит нашого музичного мистецтва, культури. Вони допомагають виховувати люди ну, формувати її кращі моральні якості, допомагають розуміти й відчувати пре красне. Хай минають літа. Але завжди будуть жити в народі пісні А. Малишка, щир й прекрасні, як сама наша земля, мати-Україна.

 





Схожі твори: