Головна Головна -> Твори -> Твір на тему: Роздум про долю рідного в посланні Т.Г.Шевченка «І мертвим, і живим»

Твір на тему: Роздум про долю рідного в посланні Т.Г.Шевченка «І мертвим, і живим»



Чотирнадцятого грудня 1845 року, у роковини повстання декабрістів, Шевченко закінчує політичну сатиру “І мертвим, і живим”. Послання спрямоване проти панівних класів України на захист “люду потомленого”. “Дружнєє посланіє” пройняте ідеєю сегґянської революції. Твір написаний у селі В’юнищах у маєтку Самойлова. У поміщицьких садибах, куди поета часто запрошували пани-піберали, Тарас Шевченко завжди відчував себе самостійним. Серед поміщиків того періоду з’являється чимало й таких, які починають маскуватися під народолюбців, проголошують “патріотичні” ліберальні промови. Викриття лібералізму стало першорядним завданням прогресивних письменників. Засудження реакційної сутності кріпосництва і лібералізму – таке ідейне спрямування твору. Починається послання змалюванням картин тяжкого підневільного життя селянства. Об’єктом сатиричного зображення є українське панство. Вживаючи влучні епітети, стилістичні звороти, поет збуджує у читача почуття ненависті, викликає огиду і презирство до панів, які любили свою Україну лише на словах. Він називає їх “смердючим гноєм”, “мізерією”, вони пруться у німецькі землі, прислужуються Москві, а разом з тим деруть шкуру “братів незрящих, гречкосіїв”. Поет висловлює бажання, щоб вони “виздихали там, де і поросли”.

Тарас Шевченко виявляє глибокий патріотизм, почуття національної гідності, любові до рідного краю. Україна для поета – чиста, широка і вільна земля, а дніпровські гори для нього – святі.

  • Поет закликає до єднання і братання:
  • Полюбіте щирим серцем
  • Велику руїну,
  • Розкуйтеся, братайтеся!
  • У чужому краю
  • Не шукайте, не питайте
  • Того, що немає
  • І на небі, а не тільки
  • На чужому полі
  • В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля Шевченко різко висміяв рабське плазування панів перед іноземщиною, він засудив тих, хто приніс із “чужого попя” лише порожні слова. Він гостро картає захоплення панів іноземною культурою – на все дивляться очима німців. Вони збираються студіювати навіть рідну мову та історію України “по німецькому показу”. Вони тиняпись по закордонах і привезли звідти “великих слів велику силу”. Сам поет з повагою ставився до мов і культур інших народів, але він вважає обов’язковим,для кожної людини знання своєї рідної мови, любов до якої дитина вбирає з материнським молоком. Ось чому поет висловлює своє розуміння необхідності знання рідної мови і культури.

  • Учітесь, читайте,
  • І чужому научайтесь,
  • І свого не цурайтесь

Із дошкульною іронією, гнівним сарказмом ганьбить поет антипа-тріотів, називає їх “гряззю Москви” і “варшавським сміттям”. Адже вони своїм синам “передали свої кайдани, свою славу”. Шевченко називає їх “славних прадідів великих правнуки погані”, підкреслює, що в нас “воля кров’ю умивалась”, а “спала на купах, на козацьких вольних трупах”.

Поет звертається до української інтелігенції із закликом обняти “найменшого брата”, бо вірить у могутні сили народу. Посланіє “І мертвим, і живим” – високохудожній твір. З метою ширшого розкриття ідейного змісту поет широко використовує епітети, метафори, звертання, риторичні запитання. І в наш важкий час Шевченків твір звучить сучасно, злободенно, закликаючи нас вивчати і дбайливо берегти мову і культуру рідного народу.


Загрузка...



Схожі твори: