Головна Головна -> Твори -> Велиний і чарівний світ дитинства (за твором О. Довженка «Зачарована Десна»)

Велиний і чарівний світ дитинства (за твором О. Довженка «Зачарована Десна»)



Олександр Довженко – непересічна особистість в українській літературі та культурі в цілому. З-під його пера вийшло багато довершених прозових творів, до того ж Олександр Довженко був видатним кінематографістом, який зробив вагомий внесок у розвиток кіномистецтва в Україні. Олександр Довженко залишив нащадкам оповідання та повісті про війну, які реалістично оповідають нам про трагічні події того часу; щоденник, що є правдивим свідченням епохи. Одним з найкращих творів письменника є повість «Зачарована Десна», яка має автобіографічні елементи. Головний персонаж твору – хлопчик Сашко. Образ Сашка вражає своєю щирістю та відкритістю, хлопець ще не вміє брехати, він сповнений любов’ю до рідних, до навколишнього світу, до природи. Все видається Сашкові цікавим та чарівним, він ще не стикався з хитрощами та брехнею. Сашко зачаровує читачів саме своєю відкритістю, чистотою серця.

Сашко має розвинену фантазію, він багато вигадує і фантазує. Звісно, як кожен хлопець, він прагне пригод! Ось з цього і виходять різні історії. Наприклад, історія з левом. Аварія на залізниці, внаслідок якої з клітки втік лев, викликає у хлопця ціле море фантазій. Він вигадує зустріч з левом і вірить у неї. Проте його вигадки – це не обман, це просто уявні пригоди, які для самого хлопця не менш реальні, ніж дійсність. Світ видається Сашкові чарівним, сповненим див, може, тому поряд з реальними «дивами» так легко та природно з’являються уявні дива?..

Мені дуже сподобався твір Олександра Довженка «Зачарована Десна». Адже то велика майстерність – дорослій людині написати про дітей так, щоб діти впізнали самі себе і уявили цілком реального хлопчика Сашка, такого ж, як вони самі. Я думаю, що створити такий твір здатна тільки людина, яка зберегла дитинство у собі, зберегла у собі дитячу щирість, чистоту, відкритість. Це дуже важливо – зуміти протягом складного життя зберегти у собі дитину, і я обов’язково намагатимусь, щоб у мене це вийшло…

Роздуми над проблемою зіткнення неповторного та буденного (за віршами Ліни Костенко)

У нашому житті є багато проблем, які потребують послідовного осмислення, спокійних та розумних міркувань. Існують одвічні питання, які протягом тисячоліть хвилюють людство. Існують питання, але ж і досі не існує на них відповідей. Кожна мисляча людина звертається до цих питань, обмірковує та осмислює головні морально-етичні проблеми нашого життя. Зрозуміло, навряд чи хтось із нас дасть остаточну відповідь на них. Але ж ми маємо скласти свою власну думку, особисте ставлення і керуватися ним у своїх вчинках.

Одним з таких важливих філософських питань є питання протистояння неповторного та буденного, творчого підходу та банального. Це питання широко висвітлювали у своїх творах українські письменники, зокрема і Ліна Костенко. Поетеса підкреслює, наскільки важливо бути особистістю, мати власну точку зору, мислити творчо та неординарно. Навіть одна зі збірок Ліни Костенко називається «Неповторність»! Творчий доробок письменниці налічує багато прекрасних ліричних поезій, романи у віршах, є і збірка творів для дітей «Бузиновий цар». У ній Ліна Костенко використовує яскраві алегоричні образи, що допомагають дітям краще зрозуміти та сприйняти думки, які хотіла висловити письменниця.

У нашому житті, під тиском обставин, суспільства та повсякденних турбот, дуже складно зберегти свою окрему, оригінальну точку зору. Це важко, але надзвичайно важливо. Мені здається, що з самого початку життя людини її батьки та вчителі мають плекати та підтримувати творче начало в дитині, допомагати розвивати свої таланти. Дитина має право не погоджуватися з іншими, аргументуючи свої думки. Якщо людина вміє привносити елемент творчості у будь-яку свою діяльність, навіть одноманітну та нецікаву, тоді і працювати стає приємніше, і результат праці тільки покращується. Часто ми бачимо навколо втомлених життям, сірих та похмурих людей. І мені дуже хочеться спитати в них, коли вони востаннє малювали, співали, вигадували щось?.. І не питаю, бо знаю, що давно, певно ще в дитинстві…

Я кожного разу дивуюся, наскільки важливих речей може навчити нас література. Ліна Костенко весь час підкреслює значення для людини неординар-ності мислення та творчого підходу. Я теж прагнутиму розвивати, підтримувати їх у собі.

 





Схожі твори: