Головна Головна -> Твори -> Порівняльна характеристика Остапа й Андрія

Порівняльна характеристика Остапа й Андрія



Н. В. Гоголя глибоко цікавила історія Малороссії, хоча відношення до політичної й культурної ролі українців було неоднозначним у різні періоди творчості: від замилування й більших надій до песимізму, віднесення всіх досягнень і заслуг у глибині часу. Геніальна інтуїція в сполученні із прекрасним знанням національного характеру дозволили Гоголеві створити багатогранні й виразні образи запорізьких козаків, теперішньої легенди бурхливого, військового, богатирського часу. Два брати Остап і Андрій, що виросли й виховані в однакових умовах, являють собою полярно протилежні людські типи. Остап – те, що називають бездоганним бійцем, надійним товаришем. Він мовчазний, спокійний, розважливий. Остап продовжує й шанує традиції батьків і дідів. Для нього ніколи не коштує проблема вибору, моральної подвійності, коливань між почуттями й   боргом. Він дивно цільна натура. Беззастережно приймає Остап запорізький побут, ідеали й принципи старших товаришів. Шанобливість ніколи не переходить у нього в догідливість, він готовий виявити ініціативу, але з повагою ставиться до думки інших запорожців. У той же час він ніколи не буде цікавитися думкою, поглядом “чужих” – іновірців, іноземців. Остап бачить мир суворим і простим. Є вороги й друзі, свої й чужі. Його не цікавить політика, він прямодушний, відважний, вірний і суворий воїн. Остап немов вирубаний із цільного шматка каменю, його характер даний готовим у своїй основі, і розвиток його – це пряма, у вищій крапці подвигу обриваюча смертю.

 

Андрій – повна протилежність братові. Гоголь показав розходження не тільки людські, але й історичні. Остап і Андрій майже ровесники, але це типи, що належать різним історичним часам. Остап з героїчної й примітивної епохи, Андрій внутрішньо близький більше пізньому часу розвитої й витонченої культури й цивілізації, коли політика й торгівля займають місце війни й розбою, Андрій м’якший, утонченний, гнучкіше брата. Він наділений великою чуйністю до чужого, “іншого”, більшою чутливістю. В Андрія Гоголем відзначені зачатки тонкого смаку, почуття краси. Не можна, однак, назвати його більше слабким. Йому властива відвага в бою й набагато більше важлива якість – сміливість зробити самостійний вибір. У стан ворога його приводить пристрасть, але за цим коштує більше. Андрій хоче воювати тепер за своє, те, що він сам знайшов і назвав своїм, а не одержав у спадщину, за традицією.

 

Два брати повинні стати ворогами. Обоє гинуть, один – від рук ворогів, іншої – від руки батька. Не можна назвати одного гарним, іншого – поганим. Гоголь дав національний характер у розвитку, показав людей, дійсно притаманним різним історичним епохам.

 





Схожі твори: