Головна Головна -> Твори -> Образ Тараса Бульби – втілення ратного духу запорожців

Образ Тараса Бульби – втілення ратного духу запорожців



Твір по повісті Н. В. Гоголя “Тарас Бульба”. Микола Васильович Гоголь багато займався вивченням історії. Особливо велику увагу письменника звернула Запорізька Січ – перше в Європі демократична “держава”. Зображенню складного й суперечливого періоду української історії й присвячена повість Гоголя “Тарас Бульба”.  Ми знайомимо з Тарасом Бульбою у мирній домашній обстановці, під час невеликого перепочинку головного героя між ратними подвигами. Гордість у Бульби викликають сини Остап і Андрій, що приїхали додому з навчання. Тарас вважає, що духовне утворення – це лише частина необхідного парубку утворення. Головне ж – бойове навчання в умовах Запорізької Січі.

 

Тарас Бульба – полковник, один із представників командного складу козацтва. Він є втіленням ратного духу січовиків. Бульба з величезною любов’ю ставиться до своїх товаришів-запорожців, глибоко поважає звичаї Січі й не відступає від них ні на йоту. Характер Тараса Бульби особливо яскраво розкривається в розділах повісті, що розповідають про бойові дії запорізьких козаків проти польських військ. Остап і Андрій – втілення двох сторін душі старого Бульбы. Остап – теперішній молодець, з якого виросте добрий запорожець. Андрій – більше м’який, але теж обіцяє стати гарним воїном. Однак у життя мріям Тараса Бульби не призначено було втілитися. Остап гине як герой у квітучому віці. Андрій же попадає в мережі спритної спокусниці-полячки, віддає батьківщину й переходить на сторону ворога.

 

У сцені синовбивства ми бачимо велич характеру Тараса Бульби. Воля вітчизни й козацька честь для нього – найголовніші поняття в житті, і вони сильніше батьківських почуттів. Тому, перемагаючи власну любов до сина, Бульба вбиває Андрія. Тепер ніхто не зможе докорити Тараса в зневазі лицарськими ідеалами Запорізької Січі. Але й самому Бульбі довелося незабаром загинути. Читача глибоко торкає сцена загибелі головного героя: гинучи у вогні, Тарас звертається до своїх товаришів-запорожців зі словами напуття. Він спокійно стежить за тим, як спливають його запорожці. Тут Тарас Бульба видний у всій цілісності й могутній силі свого характеру.

 

Микола Васильович Гоголь був палким патріотом своєї рідної України.  Все творче життя письменника прийшлося на епоху царювання Миколи Першого. Це був час жорстокого придушення будь-якого прояву вільнодумства, будь-якого прояву національного духу. Не в останню чергу це стосувалося України. У повісті “Тарас Бульба’\ яка повинна була стати гімном волелюбності, Гоголеві, незважаючи на найжорстокішу цензуру, все-таки вдалося сказати дуже багато чого. Тарас Бульба на цілі десятиліття став втіленням образа борця за незалежність, вірного запорізьким традиціям, непохитного, упевненого в остаточній перемозі над ворогом.

 

Образ Тараса Бульби може бути витлумачений і алегорично: старий Тарас – це втілення стародавніх ідеалів січового лицарства, Андрий – втілення поглядів нестійкої частини козацтва, схильної до компромісів і прямого зрадництва, а Остап – втілення молодої запорізької сили, що зріє в українському народі.

 





Схожі твори: