Головна Головна -> Твори -> Коли в людини є народ, тоді вона уже людина, або як писати твір по творчості Ліни Костенко

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина, або як писати твір по творчості Ліни Костенко



Цей афоризм може послужити і темою для домашнього твору або підсумкового повідомлення, опертого на аналіз всієї сучасної української лірики в контексті доби. Постановкою цієї проблеми можна завершити вивчення лірики Ліни Костенко, не забуваючи при цьому постійно включати до розмови нові твори поетеси, які наша велика сучасниця подарує своїм читачам у прийдешності. Відтоді, коли «Маруся Чурай» вперше прийшла до читача, а це був рік І 979, роман зібрав численну аудиторію щирих прихильників творчості Ліни Костенко. Тепер, вже з певної часової дистанції, можна назвати той рік щасливим для України. Критика, відразу ж зреагувавши на подію, вдивляється у високохудожній світ роману, шукаючи аспекти його аналізу як необхідні шляхи для пізнання проблеми «людина і світ», «людина і час».

Видавнича доля роману. Варто розказати, що життя твору починалося не просто. «Звинувачення внутрішніх рецензентів, причому закиди навіть політичного характеру, затримали вихід роману не менше, як літ на шість… Лише після спеціальної ухвали Спілки письменників України твір був випущений  у   1979  році   «Радянським   письменником»   (видавничу редакцію здійснював позаштатно Олександр Шдсуха)». Такі важливі, на наш погляд, моменти не слід випускати з поля зору, оскільки мусимо, як зауважила на недавньому засіданні президії правління СІЇ України Ліна Костенко, «глибше збагнути нашу історію літератури». Перш ніж продовжити розмову про роман, слід викласти деякі методичні міркування. На аналіз «Марусі Чурай» додільно буде відвести 3-4 години, оскільки твір багатопроблемний і його морально-етичні установки співзвучні сьогоднішньому дню. Безперечно, напрямки вивчення роману можуть бути найрізноманітнішими, але найоптимальнішим бачиться саме нроблемно-тематичний шлях аналізу. З іншого боку, такий варіант роботи дасть змогу учням заглибитися в тонкощі тексту, відчути на власний дотик найменші його нюанси, глибинну філософічність роману; дасть можливості для розвитку самостійного мислення в учнів, навичок дослідницької роботи, дозволить краще зреалізувати мету і завдання поглибленого вивчення літератури. Така потреба зумовлена надзавданням, що постало перед суспільством, а найгостріше – перед школою: духовне відродження нації як єдиний порятунок від морального й фізичного вимирання.

В цьому аспекті обнадійливо звучать слова М. Слабошпицького: «Маруся Чурай» Ліни Костенко – не просто наша обкрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII століття. Це – історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це – партитура вічних мотивів духовного буття народу. …Якщо в національному письменстві є такі твори, як «Маруся Чурай», значить воно не безнадійне, і не безнадійна доля того слова – воно виживе й вистоїть у цьому складному й трагічному світі, який не має сентиментів до жодного народу».

Неоднозначні і суперечливі думки щодо першоджерел художньої історії Марусі Чурай. В переважній більшості сучасна критика притримується думки про фольклорне походження образу пісне-творки. Так М. Ільницький зауважує, що Ліна Костенко «відштовхується від легенди», оскільки про Марусю Чурай «не залишилося жодного документального свідчення». Такої ж думки про основу історичного роману і В. Брюховецький. В часописі «Наша дитина» конспективно викладено суть статті Л. Кауфмана з книжки «Дівчина з легенди Маруся Чурай», де історія дівчини – ще «нерозкрита таємниця української історії та культури… до того часу, поки не будуть знайдені архівні матеріали або інші документи про Марусю Чурай». Отож, знайомлячись з цією проблемою, радимо вчителю звернутися саме до цієї невеличкої книжечки, котра споряджена передмовою М. Стельмаха, а також має двадцять три пісні, автором яких, за свідченням народної пам’яті, була Маруся. Одним з можливих варіантів початку роботи над романом може бути знайомство учнів з піснею Чураївни. Добре було б, аби «Летить галка через балку», «Засвіт встали козаченьки», «На вгороді верба рясна» чи будь-яка інша пісня з отих двадцяти трьох прозвучала у живому виконанні, в іншому випадку можна скористатися магнітофонним чи грамзаписом.

Дослідження Л. Кауфмана дає цікаві моменти, що можуть бути використані у творі . Так, наприклад, учням можна прочитати текст вироку полтавській піснетворці, знайдений поетом І. Хоменком у матеріалах козацького законодавства XV-XVII століть. Ця знахідка, як зауважив автор .статті, «незаперечно доводить історичність Марусі Чурай», даючи таким чином можливість думати і говорити про Чураїв-ну як про особу цілком реальну.

До розповіді про історичну основу твору варто залучити матеріал про історію виникнення козацтва (вона, до речі, коротко викладена у статті Н. Забужко), відомості про згадані в романі історичні постаті Богдана Хмельницького, Якова Остряницю, Северина Наливайка.

Бажано, щоб учні в процесі роботи над романом здійснювали і самостійні дослідження. На таку роботу їх можна зорієнтувати заздалегідь.

 «Книга зі справою Марусі Чурай» складається з дев’яти різних за обсягом частин, має дві сюжетні лінії: особиста доля Марусі Чурай та визвольна боротьба українського народу з польською шляхтою. Вона прийшла до читача, «викликана силою художньої уяви на основі детального вивчення епохи. І крізь це, здавалося б, тьмяне віконце, крізь хитку кладку, перекинут між трьома століттями, читач опиняється у відтвореному дивовижно зримо й випукло середовищі часів Хмельниччини, де вирують соціальні й звичайні людські пристрасті, де сусідують благородство й підступність, вірність і зрада, відвага й боягузтво, лицарська звитяга і хитре пристосовництво». Отож, виходячи з установки якнайповніше охопити романний матеріал від визначальних його концепцій до найменших деталей, акцентуємо увагу на таких основних проблемах:

  • Талановите відтворення Ліною Костенко суспільно-історичного контексту епохи.
  • Характери в романі як виразники і носії законів суспільного часу.
  • Проблема любові і зради в романі: два аспекти її реалізації.
  • Материнський образ у романі.
  • Трагедія особистості і драма митця.

Названі проблеми, безперечно, мають ще й свою сітку мотивів або під питань (наприклад, романне життя категорії згуш.еного часу, категорії добра, краси, справедливості, вірності собі тощо). Над ними думатимемо, в процесі, аналізу твору.

 

 


Загрузка...



Схожі твори: