Головна Головна -> Твори -> Філософський мотив сенсу людського життя в драмі-фесрії «Лісова пісня»

Філософський мотив сенсу людського життя в драмі-фесрії «Лісова пісня»



Лариса Петрівна Косач. Мабуть, декому це ім’я незнайоме. Але коли кажуть: Леся Українка, перед усіма з’являється образ української жінки, яка залишила блискучий слід в літературі не тільки України, а й багатьох інших народів. І хоч не живе вона серед нас, та живуть її твори, написані сто років тому. Мавка – моя улюблена героїня з творів письменниці, В кожній із героїнь Лесі Українки є частка душі поетеси. У п’єсі «Лісова пісня» в образі Мавки втілені найкращі мрії про вродливу, щиру, обдаровану, волелюбну людину. Леся Українка – найвидатніша письменниця свого часу. її талант був визнаний далеко за межами України. Поетичні твори Лесі Українки мають переважно громадське звучання, але Щ перу належать і справжні шедеври інтимної та пейзажної лірики, одним з таких є драма-феерія «Лісова пісня».

 

Мавка – центральний персонаж драми. Вона – ідеал людини, від початку і до кінця дії, незважаючи ні на які злидні, втілює в собі все щире, вірне. В її образі, мабуть, письменниця хотіла втілити риси людини майбутнього. У Мавці гармонійно злилися духовне багатство і зовнішня краса. Подивімось у вічі цієї красуні. Вони великі, грають різними кольорами, допомагають розкрити її вразливу і добру душу. Духовні принципи виявляються у Мавці скрізь. Вона любить квіти, природу, тонко відчуває музику. Коли Лукаш грає На сопілці, вона каже:

  • ? Як солодко грає, як глибоко крає, розтинає білі груди, серденько виймає!
  • ? А яка в неї чудова, поетична мова!

 

Мені дуже подобається цей образ, але його неможливо розглядати без Лукаша. Мавка, розбуджена грою на сопілці, щиро закохується. Потім залишає ліс і йде між люди заради коханого, робить усе, щоб полегшити його долю. І на деякий час лісова красуня викликала щирі почуття в душі Лукаша. Розгляньмо цей образ. У нього ніжне серце, врода, він любить життя. Ми відчуваємо музичний дар в його душі. Коли дядько Лев каже, що й так багато вже сопілок, Лукаш відповідає: «Ну, скільки ж їх? – калинова, вербова та липова, – ото й усі. А треба ще й очеретяну собі зробити, – та лепсько грає!» Чудова гра хлошцИ справляє могутній вплив на людину, на навколишній світ. Лукаш по-дитячому наївний, щирий. Згадаймо, як він зби-1 рав світляків, щоб подарувати Мавці, геть потрапив у трясин|И Лукаш покохав Мавку. Чому ж тоді він одружився з КилиноіЯИ спитають деякі? На жаль, йому не вистачило сил іти проти мДІ тері. Міщанські інтереси того середовища, в якому він жив, уз^Н ли верх. Лукаш не любить Килину, одружується з нею лише заИ розрахунком. З цього часу черствіє його душа, занепадає музив| на творчість. Але незабаром він у всьому розібрався.

 

У драмі показано, що перемога дрібновласницьких почуттів не вічна. Тому в кінці останньої дії Мавка і Лукаш знову знаЯ ходять одне одного, під чарівним впливом музики пробуджуєтіИ ся весна, поєднуються серця закоханих. Мрія про вільне і творЯ че життя безсмертна. Така ідея втілена в образі Лукаша. Мене приваблюють ці герої. Я відчула, як полюбила їх. В і образі Мавки втілені риси і почуття самої Лесі Українки, пока-Я зано сенс людського життя.

 

Ідея гармонії людини і природи повністю втілюється в образі Мавки, Вона виростала у лісі разом з іншими міфологічні ними істотами, як одна велика родина. Навіть рослини для неї – це рідні істоти.

  • ? Не точи! Се кров її.
  • ? Не пий же крові з сестроньки моєї!

Вона тонко відчуває красу музики, яка «розтинає білі груди, серденько виймає!» В ній чудово злилася зовнішня і духовна краса, доброта, ніжність. Мавка виглядає дуже чарівною після свого пробудження. Вона любить красу і виступає проти всього, що її руйнує. Але в лісі вона не зазнала кохання, справжнього, вічного, щирого. І тому глибоке і самовіддане кохання до Лукаша – найцінніше в її житті. Заради коханого вона залишає ліс і йде між люди. Але Лукаш, прислухаючись до’ насмішок матері і Килини, починає цуратися Мавки, бо вона – лісова істота. На мій погляд, бідність, сіра буденщина, бездуховність нашого життя здатні вбити у людині мрію, любов, талант. Природа стала у творчості поетеси однією з головних дійових осіб, вона невіддільна від людини. Ось чому Лукаш визнав свою зраду і залишився в лісі. Мавка, втративши своє тіло, стає живою душею лісу, яка зростає у вигляді сухої верби перед будинком. Ця верба якнайкраще висвітлює внутрішній стан лісової дівчини: її душа змучена, змарніла від зради Лукаша, немов сухе старе дерево.

 

«Лісова пісня» – справжня легенда про вічне кохання. Вона доводить, що кохання не Може знищити людська примхливість, яка іноді буває жорстокою. Я переконався, що людина повністю залежить від природи, вона не зможе існувати, якщо природа відвернеться від неї. Треба жити в гармонії, любити і берегти все живе, як це робила Мавка.

 





Схожі твори: