Головна Головна -> Твори -> Військова тема періоду першої російської революції у творчості Купріна

Військова тема періоду першої російської революції у творчості Купріна



Серед інших творів Купріна на військову тему великий інтерес представляє автобіографічна повість «У» («Кадети»), яка отримала особливу популярність у другому виданні 1906 року, і один з кращих оповідань письменника «Штабс-капітан Рибников» (1906). Тонкий малюнок прихованого від сторонніх внутрішнього світу шпигуна-самурая, вміле поєднання в одному творі рис своєрідного психологічного детективу і соціально-викривального розповіді зумовили його успіх. Гострота твору полягала в зображенні внутрішньої гнилості військово-бюрократичного апарату, розвалу верхівки царської армії, що призвели до ганебного поразки самодержавства в російсько-японській війні.

У період першої російської революції Купрін створює цілий ряд творів високого суспільно-політичного напруження. Його громадянська позиція позначилася не тільки в «Поєдинку», але і в гнівною кореспонденції «Події в Севастополі» (газ. год <Наше життя », 4 грудня 1905 р.). Будучи свідком звірячого розстрілу віце-адміралом Чухнін повсталих матросів на крейсері «Очаків», письменник затаврував ганьбою організаторів безприкладного лиходійства. Багато років по тому в оповіданні «Гусениця» Купрін розповість про те, як допоміг він врятувати декількох уцілілих учасників очаківського повстання.

За свою кореспонденцію Купрін, за розпорядженням Чухнина, в двадцять чотири години був виселений із Севастополя і притягнутий до кримінальної відповідальності. Узагальнено-символічні епізоди нового купринского твори «Сни» (грудень 1905 р.) говорили про жахи терору і кривавої реакції. Болем за долю «збезчещеної, знівеченої, закривавленою, зганьбленої й ошуканої» батьківщини, ненавистю до «озвірілим зграї» карателів і чорносотенних погромників дихають сторінки цієї розповіді. Письменник закінчував його рядками, в яких звучала віра у майбутню свободу. «Я вірю: кінчається сон, і йде пробудження. Ми прокидаємося при світлі вогняною та кривавої зорі. Але це зоря не ночі, а ранку. Світлішає небо над нами, ранковий вітер шумить у деревах! Біжать темні, нічні примари. Товариші! Йде день свободи! »

Оповідання «Сни» відкриває серію творів, спрямованих проти жорстокості царських катів свободи («Убивця», 1906; «Образа», 1906; «Маячня», 1907 і ін.) Письменник нещадно висміює буржуазно-ліберальні ілюзії в «казочках» («Про думі», 1907; «Про конституції», 1907), що з’явилися своєрідним продовженням традицій політичної сатири Щедріна. Відповідаючи на анкету газети «свобода і життя» про ставлення революції до мистецтва, Купрін в короткій притчі «Мистецтво» висловлює думку про єдність естетичного, життєво-правдивого і революційного змісту художньої творчості.

Атмосферою революційних днів дихає чудовий розповідь Купріна «Гамбринус» (907). Тема всеперемагаючого мистецтва тісно переплетена тут з ідеєю демократизму, сміливого протесту «маленької людини» проти чорних сил свавілля і реакції. Лагідний і веселий Сашко своїм непересічним талантом скрипаля і душевністю приваблює в одеський кабачок строкату різноплемінну натовп портових вантажників, кочегарів, рибалок та контрабандистів. З захопленням зустрічають вони мелодії, в яких відбивається зміна суспільних настроїв і подій – від російсько-японської війни до світлих днів революції, коли Сашків скрипка звучить бадьорими ритмами «Марсельєзи». У дні початку терору і реакції Сашка кидає виклик переодягненим детективам і чорносотенним «мерзотникам в папасі», відмовляючись грати на їх вимогу монархічний гімн, відкрито викриваючи у вбивстві та погромах. Покалічений царської охранкою, він повертається до портових друзям, щоб грати для них на окарині оглушливо-веселого «Чабана». Вільне творче начало, сила народного духу, на думку Купріна, непереможні.

Співчуття революції і її учасникам у творах Купріна цих років поєднується з неясним розумінням реальної розстановки класових сил в країні та перспектив народної боротьби. Письменник зберігає утопічні ілюзії про можливість раптового прозріння людей і припинення кривавого царського терору під впливом «спокійного, мудрого» слова («Сни»), дрібнобуржуазний, індивідуалістичний характер носять його уявлення про майбутнє звільненому суспільстві, як про «всесвітньому анархічному союзі вільних людей», де, однак, людська індивідуальність буде подавлена нудним благополуччям і відсутністю життєвих протиріч (розповідь-утопія «Тост», 1906). Ідеї «вічного круговороту» історії, фаталістичні настрої, невіра в соціалістичне майбутнє згодом посилюються в оповіданнях «Королівський парк» (1900), «Рідке сонце» (1892) і ін

З поразкою першої російської революції пов’язаний помітний спад політичної активності Купріна. Він відходить від горьківських збірок «Знання», почав працювати в символистических альманахах («Шипшина», «Земля», «Життя»). Надруковані тут твори Купріна «Морська хвороба» і «Суламіф» були різко розкритиковані Горьким. Що стосується першого з названих оповідань («Морська хвороба»), то він був безсумнівною поступкою письменника смакам буржуазно-обивательської публіки, навіяний настроями занепаду та ідейного розброду періоду реакції.


Загрузка...



Схожі твори: