Головна Головна -> Твори -> Пузир — дика, страшна сила

Пузир — дика, страшна сила



Шкільний твір За п’єсою І. Карпенка-Карого «Хазяїн». Як основу п’єси «Хазяїн» автор використав реальні події кінця XIX століття, коли на поверхню економічного життя на Україні почали випливати спритні хижацькі натури. І письменник розкрив хижацьке обличчя українського «чумазого» в образі Пузиря, показавши, яка це страшна, темна сила, що нещадно експлуатує і пригнічує народ. Терентій Гаврилович Пузир – типовий образ хазяїна-мільйо-ііера. Він був некультурним, скупим егоїстом, байдужим до всього, що не стосувалося його капіталу, його майна. Він скупий навіть до самого себе: «Халат мільйонера! Бачите, як багатіють. Ще отакий є кожух, аж торохтить! Нового купувать не хоче, а від цього халата і від кожуха, повітря смердить! Он як люди багатіють, учиться!» Пузир – жорстокий, впертий, ненажерливий експлуататор, котрий має безмежну жадобу до наживи, зневажливе ставлення до освічених людей, а його дріб’язковість приводить до смертельної хвороби: «Воля ваша, а я не можу не підкреслити: у чоловіка двадцять дві тисячі кіп однієї пшениці, – ну і треба ж йому гнатися за гусьми, що скубли одну копую»

 

Пузир, маючи багато пшениці, годує робітників таким поганим хлібом, що навіть й собаки не їли б. Життєве кредо хазяїна – «хазяйство або смерть», якому був вірний до останньої хвилини. Підступне прагнення до наживи штовхає експлуататора на шлях махінацій. Пузир добре знає, що, погодившись взяти участь у прикритті злісного банкрутства Михайлова, порушує закони. Він боїться відповідальності та не може нічого з собою вдіяти: його притягує великий прибуток і примушує стати на небезпечний шлях.

Знаючи, що головним джерелом його збагачення є жорстока експлуатація, Пузир шукає «дешевого робітника», створюючи штучну бідність на селі. Хазяїн планує збільшити свої багатства також завдяки одруженню дочки Соні з сином багатія Чобота. Його не цікавлять почуття дочки, яка любить вчителя гімназії Калиновича. Пузир піднявся на найвищий ступінь нагромадження капіталу, наживши собі багатства нечесним шляхом. Він іноді з гордістю згадує, як у молоді роки наживав своє добро: «Перший йшов за баришами наосліп, штурмом крутив направо і наліво, плював на все і знать не хотів людського поговору». Та ще Пузир має двох помічників – Феногена і Ліхтаренка. Це хижаки

в людській подобі, що у всьому наслідують свого хазяїна. Крутять його «хазяйське колесо». Чесна людина не може вижити у середовищі таких людей. їхньою жертвою стає Зозуля, якого звинувачують у крадіжці, якої він не скоїв- Перед трагічною смертю він промовляє слова, що повністю відповідають дійсностш «З, серця, з серця чоловічого повинна мірка виникать, та тільки серця в вас немає, а честь давно вже потеряли, бо ви самі злодю-ги і не повірите нікому, що він не краде так, я« ви. Кати без душні ви!»

. Мені дуже сподобалась ця п’єса, бо вона є відображенням минулого України. Шкода тих людей, котрі були змушені підкорятися волі пана, вмирати через його ненажерливість, жорї стокість. Справді, Пузир – страшна, дика сила, що знищує все; на, шляху др багатства.

 

«Хазяїн» І. Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX ст.

Іван Карпенко-Карий – одна з визначних постатей в українській дожовтневій літературі.

Продовжуючи традиції Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського, Т. Шевченка, він поставив своє перо митця на службу народові.. Драматург з великою викривальною силою показує типові явища розвитку капіталізму на Україні, викриває хижацьку суть, сільської буржуазії.  В основі п’єси «Хазяїн» (1900 р.) лежать реальні факти капіталістичної дійсності.  Пузир – це багатий капіталіст-землевласник, який виріс із звичайного глитая до мільйонера. Але, здобувши «мільйони», хазяїн не зупиняється. Жадоба до наживи щтовхає його на нові злочини, шахрайство. Основна риса Пузиря – ненаситна жадоба, до збагачення, цьому підпорядковані всі його інтереси.  Жадоба до збагачення спонукає Пузиря до хитрощів. Він годує робітників глевким хлібом, лає управителів, що платять робітникам не по 25, а по 35 копійок за день, сам (мжить проганяти гусей від пшениці. Він навіть іде, на авантюру – переховує на своїх полях отари овець збанкрутілого поміщика. Жорстокість і бездушність Пузиря проявляється не Ліпне у взаєминах із селянами, а й у родинному побуті, зокрема, у ставленні до рідної дочки. Скупість і шахрайство Пузиря І. К. Карпенко-Карий переднє й через його мову: «взять, зробіть голод, шквар, загнуздать

мужиків» і таке інше.

 

Серед майстерно змальованих підручних хазяїна – Феноген, майбутній хазяїн. Образ Феногена – це поєднання лакейства з грабіжництвом, лицемірства, плазування перед хазяїном, презирство до нижчих від себе. Інший підручний хазяїна – І Ліхтаренко. На відміну від Феногена, він не плазує перед хазяїном, тримається з гідністю. Він дуже хитрий, керується такими принципами: «не ти візьмеш, у тебе візьмуть», «крадь уміючи», «кради сам і не заважай другому», «не лови гав, а лови гроші». Феноген і Ліхтаренко грабують для хазяїна і крадуть  нього.

 

«Хазяїн» – це твір, спрямований проти потворних моральних принципів капіталізму, що і сьогодні вчить ненавидіти капіталістичне рабство, розтлінну буржуазну мораль. Тому п’єс «Хазяїн» справедливо вважається видатним досягненням драматургії XIX століття.

Особливості образу Пузиря – мільйонера з дрібновласницькою психологією та побутом

У творчості І. Карпенка-Карого найвидатнішим зразкові сатиричної комедії є п’єса «Хазяїн». Жанрову специфіку свого твору автор визначив так: «Зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!»

 

 





Схожі твори: