Головна Головна -> Твори -> Аналіз вірша Блоку «Фабрика»

Аналіз вірша Блоку «Фабрика»



У циклі «Розпуття» (1902-1904) поряд з колишньою теомй піднесеної любові з’являються вірші про навколишню дійсність, про протиріччя і жахи капіталістичного міста («Фабрика», «По місту бігав чорна людина», «З газет», «Останній день», «За березі плентався хвора людина» та ін.) Блок пише твори, в яких прямо йдеться про соціальні, класові протиріччя, про нових людей, які виходять на арену історії. Поет зауважує, як піднімаються «з темряви льохів» будівельники нового життя з кирками і лопатами. Цікаво, що Блок, вихований в середовищі дворянства, яке звикло «дивитися в обличчя іншому колі завжди трохи зверхньо», цілком щиро заявляв:

* Ми не стали шукати і гадати:
* Нехай замінять нас нові люди!
* У тих же муках народжувала їх мати,
* Так само ніжно годувала біля грудей ….

Блок вважає закономірним і історично неминучим те, що на зміну старим господарям йдуть нові люди. «Барку життя», що зупинилася на мілині, посунула вперед нова сила: «хтось сильний в сірому свитці», «гучний крик робочих чути здалеку».

Ось вони далеко, Весело пливуть. Тільки нас з собою, Вірно, не візьмуть! (2, 161).

Так ще напередодні революції 1905 року у Блоку виникає думка про справедливе класовому «відплату», яка збережеться у нього до кінця життя. Читачам і шанувальникам поезії «Вірші про Прекрасну Даму» несподіваними й дивними могли здаватися рядки про фабрику, про робітників, про експлуатацію. Проте вірш «Фабрика» не було випадковим для творчості Блока. Воно стало одним з перших ознак повороту до нової тематики, до нового сприйняття дійсності.

У вірші Блока «Фабрика» немає опису будь-яких особливих подій. Перед нами звичайна, Повсякденне картина: робочі йдуть на фабрику. Учням неважко буде сказати, що очікує робітників, і чого закликає їх гудок. У робітників змучені спини, вони названі жебраками, їх провели, обдурили. Хто ж обманює робітників, що ми можемо дізнатися з вірша про їх гнобителях? «У жовтих вікнах хтось сміється». Хто засміється-не сказано, тут невизначено-особиста пропозиція. «Недвижний хтось, ХТОСЬ людей вважає в тиші» – знову невизначений займенник. Блок і не намагається показувати винуватців людського горя. З вірша ясно лише те, що існує якась сила, що приносить людям страждання.

Чому сказано «Чорний хтось людей вважає в тиші»? Справа не тільки в тому, що дія відбувається «вечорами», в темряві, і чорної здається, постать того, хто пропускає, «вважає» входять на фабрику людей. Разом з цим епітет «чорний» викликає уявлення про похмуру, темної, зловісної силі. У рукописному варіанті вірша «Фабрика» написано: «скриплять чорніючий болти», а в остаточному тексті – «замислені болти». Чим викликана така заміна? У темряві не дуже помітно, що болти чорніючий. Ймовірно, Блок вважає це визначення невдалим і тому прибрав його. З’явився замість цього епітет «замислені» (болти) створює у читача якийсь невизначений настрій, викликає відчуття туманних, таємничих передчуттів. Все це характерно для символістської поезії, ознаки якої в наявності в ранній ліриці Блока. Похмурому настрою відповідає й епітет «глухо» («І глухо замкнені ворота»). У контексті вірша «глухо» позначає щільно, міцно, без просвітів. Проте слово «глухо» має кілька значень і тому викликає у читачів додаткові асоціації. Учні можуть сказати, що «глухо», «глухий» вживається також у значенні безлюдний, пустельний, нечуйність, затаєний, застійний, безмовний (пор.: «глуха тиша»). У читав чий вірша «Фабрика» епітет «глухо» викликає ДУМКИ про безпросвітної, застійної, безмовного життя робітників. У мовчазної, глухій тиші виразно чути, «скриплять задумливі болти». Так свідомість читача готується до сприйняття тієї зловісної тиші.

Хоча поет і не розгледів осіб робітничих, їх внутрішнього світу, дуже важливо те, що він звернув увагу на страждання трудового народу. Думка про це не давала йому спокою. Це було однією з істотних причин розбіжності Блоку з містиками і символістами. «Містики і символісти … – зауважував Блок у записній книжці, – плюють на« прокляті питання », на жаль. Їм байдуже, що стільки жебраків, що земля кругла. Вони під крильцем власного «я». В одній зі своїх статей Блок стверджував, що письменника повинен Вчити питання: «як бути з робочим і мужиком».


Загрузка...



Схожі твори: