Головна Головна -> Твори -> САМIЙЛЕНКО ВОЛОДИМИР

САМIЙЛЕНКО ВОЛОДИМИР



(1864-1925)
Народився в м. Великих Сорочинцях Миргородського повiту на Полтавщинi. Син
наймички та помiщика, який рано помер. Добру освiту допомiг отримати багатий
батькiв родич.
Навчався у Полтавськiй гiмназiï, на iсторико-фiлологiчному факультетi
Киïвського унiверситету Св. Володимира. Входив до лiтературно-мистецького
гуртка “Плеяда”. В останнi роки жив у м. Боярцiна Киïвщинi, де й похований.

Письменник. Виявив себе у жанрах лiричноï поезiï та гумористично-сатиричнiй,
вiдомий i як перекладач поезiй Беранже, Байрона, Верхарна, Пушкiна, комедiй
Мольера та iн. (знав дев’ять мов).
Гумор i сатира В. Самiйленка
(“Ельдорадо”, “Патрiоти”)
Талановитий лiрик, дошкульний сатирик i фейлетонiст, драматург i перекладач кращих
перлин свiтовоï лiтератури
Ї усi цi визначення поєдналися в особi всебiчно обдарованоï людини

Ї Володимира Самiйленка, твори якого стали коштовним надбанням украïнськоï
лiтератури. Вся його творчiсть була перейнята постiйною турботою про долю
Украïни, ïï народ, гiдний кращого життя.
Особливу сторiнку творчоï спадщини Самiйленка становлять сатиричнi та
гумористичнi поезiï. Великим успiхом серед студентськоï молодi
користувався сатиричний вiрш “Ельдорадо” (1886), який завдяки своïй
викривальнiй силi, спрямованостi став своєрiдним студентським гiмном. Хоч на
початку вiрша мова йде нiбито про якусь казкову краïну, та зовсiм не важко
зрозумiти, що криється пiд ïï символом:
Десь далеко єсть краïна
Пишна, вiльна, щастям горда,
Кожний там живе щасливо
Ї
Держиморда, держиморда.
Останнiй рядок строфи недвозначно натякає на самодержавну Росiю.
Гостро й влучно висмiював В. Самiйленко негативнi риси землякiв-украïнцiв,
ïх неробство та боягузтво, псевдопатрiотичне базiкання про “високi
матерiï”. У цьому планi показовим є вiрш “Патрiоти” (1899) з простим сюжетом:
двоє хлопцiв базiкають про “долю землi”, а третiй стоïть собi мовчки, бо “вiн
мовити красно не мiг”, хоч щиро вболiває за долю своєï безталанноï
Украïни. Та за цим нескладним сюжетом криється глибока мораль. Автор
доводить, що мало самого лише спiвчуття i словесного захисту народних прав,
розумiв “про окремiсть натури”, “давнiсть своєï культури”, фантазiй про те,
“як дiйде народ своïх прав”. Мало й мовчазноï пiдтримки неосвiчених
патрiотiв
Ї таких, як третiй хлопчина:
Вбачались йому патрiоти
Iз купою слiв голосних,
А поруч мiльйони голоти,
I темнiсть, i вбожество ïх.
З погляду сьогодення цей вiрш є дуже актуальним, бо проголошує: справжнiй патрiот
не сидить склавши руки, а бореться за краще життя, захищає iнтереси своïх
спiввiтчизникiв.


Загрузка...



Схожі твори: