Головна Головна -> Твори -> Лiричний герой ранньоï поезiï М. Рильського

Лiричний герой ранньоï поезiï М. Рильського



I. Рання лiрика Рильського
Ї це поетичне вiдтворення дум, мрiй, сподiвань молодого поета. (Максима
Рильського, як i багатьох його талановитих сучасникiв, захоплювали iдеï
декадентськоï лiтератури. Природа, кохання, мистецтво
Ї основнi теми його перших творiв. Вiн показує лiричного героя меланхолiйним
естетом, до якого чарiвнi пiснi iз блакитних небес прилетiли. Та разом iз тим у
творах вiдчувається оптимiзм i закоханiсть лiричного героя у природу, вiра в
кохання i замилування дiвочою красою:
В шатах зелених
Вийшла дiвчина,
В косах студенi
Роси-перлини.)
II. “Краса i думка
Ї двi сестри-близнята” (М. Рильський).
1. Гуманiзм ранньоï лiрики поета. (Багатьма своïми творами молодий
Рильський нiби полемiзує з нiгiлiстами. Його лiричний герой вiрить у людину, у
ïï творчий потенцiал. Вiн отримує задоволення вiд працi, втiшається
життям “з людьми i для людей”.)
2. “Не жрець, не вождь, а робiтник
Ї поета справжнього iмення” (М. Рильський). (Максим Рильський ще замолоду ставив
перед собою на перший погляд недосяжнi цiлi, але постiйна праця давала своï
плоди. У кожному творi вiн розкривав свiй багатий внутрiшнiй свiт через лiричного
героя
Ї Прометея, Титана, який несе свiтло людям i тримає свiт на своïх могутнiх
плечах.)
Ї3. “Є ланцюги, що ïх не можна рвать, немов у тiлi вен або артерiй” (М.
Рильський). (Його лiричний герой
Ї реальний. Вiн Живе теперiшнiм, переживає радiсть першого кохання i бiль
розлуки, мрiє про прекрасне майбутнє, але не пориває i з минулим. Перед його
внутрiшнiм зором проходять романтичнi видива далеких краïн, постають
“ясноокий образ Беатрiче” чи “Одiссей, натомлений блуканням”. До прекрасноï
Беатрiче долучалися образи Iзольди Бiлорукоï i Дездемони, якi хвилюють i
захоплюють лiричного героя, впливають на його свiтосприйняття.)
III. “Поете! Будь собi суддею…” (М. Рильський). (Образ лiричного героя у
багатьох раннiх творах Рильського
Ї це сам поет. Вiн пильно придивляється до життя i виступає сам собi
безкомпромiсним суддею, який добре бачить i позитивне, i негативне у своïх
думках i вчинках. Цей суддя добре знає, що настане час, “устануть свiдки темноокi
зо дна поблiдлоï душi”, i доведеться вiдповiдати за все. А тому, щоб не
грiшити навiть согрiшивши, треба йти у свiт широкий, “не знаючи про спокiй”,
творити добро.)


Загрузка...



Схожі твори: