Головна Головна -> Твори -> Твір на тему: “Найогидніші очі порожні…” (III в.)

Твір на тему: “Найогидніші очі порожні…” (III в.)



В iсторii украiнськоi лiтератури другоi половини XIX столiття
творчiсть Панаса Мирного посiдає визначне мiсце. Лiтературу Панас Мирний
розцiнював як могутнiй засiб боротьби проти соцiального гноблення. Письменник
вважав, що лiтературнi твори повиннi активно втручатися у життя, викривати ворожi,
пiдступнi дii панiвних класiв, нести свiтлий iдеал майбутнього. “Якби я мiг,

Ї писав ще в юнацькi роки письменник,
Ї показати безталанну долю життя людського, високу його душу, яка вона є у мирi,

Ї то б моя слава була i моя надiя справдилася”. Зараз ми з повним правом можемо
зазначити, що мрiя письменника здiйснилася. Визначнi його твори зажили
справжньоi свiтовоi слави, стали великим здобутком не лише
украiнськоi, а й свiтовоi лiтератури.
Панас Мирний почав писати художнi твори в серединi 60-х рокiв, коли селянство
пiсля скасування крiпаччини одержало “голодну волю”. Чотири пореформених
десятирiччя
Ї суцiльний процес повiльного болiсного вмирання. Селяни голодували хронiчно, i
десятками тисяч умирали з голоду та вiд епiдемiй, пiд час неврожаiв. Свiтова
лiтература вiдгукнулася на цi болючi проблеми. У другiй половинi XIX столiття
виникає поняття “лiтература питань”. Виходять друком такi твори як “Що робити?” М.
Чернишевського, “Кому на Русi жити добре?” М. Некрасова, “Хiба ревуть воли, як
ясла повнi?” Панаса Мирного, якi порушували життєво важливi теми, викривали
експлуататорський характер класового суспiльства дореформеного i особливо
пiсляреформеного перiоду, закликали до боротьби i пошуку виходу iз тяжкого
становища, намагаючись дати вiдповiдь на одвiчнi питання: хто у цьому становищi
винен i що робити? Яких шляхiв шукати, щоб виправити це ганебне, жорстоке
становище?
Свiй найвизначнiший роман “Хiба ревуть воли, як ясла повнi?” автор задумав ще
1872 року пiд час своєi подорожi вiд Полтави до Гадяча. Дорогою вiзник
розповiв письменниковi про мiсцевого розбiйника Василя Гнидку, засудженого до
каторжних робiт. Розповiдь ця дуже зацiкавила письменника: вiн побачив у Гнидцi
велику силу, що не знайшла корисного застосування i марно загинула. “На мiй
погляд, Гнидка,
Ї писав Мирний,
Ї безталанна дитина свого вiку, скалiчений виводок свого побуту, пригнiченого
усяким панством”. Автор починає писати твiр, у якому ставить за мету глибоко
розкрити соцiальнi умови, що породили таку особу, як Гнидка. 1872 року вiн
закiнчує повiсть “Чiпка”. Пiзнiше вона була доопрацьована у спiвавторствi з I.
Бiликом i переросла у багатоплановий роман “Хiба ревуть воли, як ясла повнi?” У
ньому автор широко вiдобразив тяжке життя украiнського селянства в
дореформений i пiсляреформений перiоди. Твiр гнiвно викриває антинародний характер
реформи. Письменник переконливо показує, що ця реформа була явним обманом
трудящих, вона не полiпшила iх становища, а тiльки змiнила форми визиску i
гнiту. Соцiальнi основи експлуататорського ладу не зазнали особливих змiн пiсля
реформи. Класовi суперечки пiсля неi ще бiльше загострились. Безправний,
розорений i жорстоко експлуатований народ шукав виходу з тяжкого становища.
Трудящi селяни починають протестувати, боротися проти несправедливого суспiльного
ладу. У своєму романi “Хiба ревуть воли, як ясла повнi?” Панас Мирний пiдводить
читачiв до правильного висновку: кривавi злочини Чiпки породженi характером
суспiльних вiдносин пореформених рокiв.
А в алегоричнiй назвi роману звучала головна iдея твору: воли
Ї алегоричний образ знедоленого селянства, не ревли б, якби було що iсти. Це
яскраво показано центральним образом роману
Ї Чiпки
Ї селянина-бунтаря, невтомного шукача правди, котрий зрештою зiйшов на криву
стежку боротьби i став “пропащою силою”. Але надзвичайно важливо й те, що у
романi письменник створює i колективний образ селянства, що поступово звiльняється
вiд рабськоi залежностi, дедалi наполегливiше й рiшучiше заявляє про своє
право на людське життя. Глибока, кровна зацiкавленiсть Панаса Мирного в полiпшеннi
умов селянського життя, розв’язаннi злободенних соцiальних проблем з
демократичних позицiй визначають значення твору, його новаторство. Саме тому роман
має таку назву “Хiба ревуть воли, як ясла повнi?”, вiн примушує читачiв
замислитися над цiєi важливою проблемою, шукати шляхiв здобуття волi й
правди.


Загрузка...



Схожі твори: