Головна Головна -> Твори -> Лiрика М. Рильського раннього перiоду

Лiрика М. Рильського раннього перiоду



В iсторiï кожного народу є видатнi особистостi, якi не тiльки пiдносяться до
вершин духовного життя, а й самi визначають цi вершини. Таким був Максим Тадейович
Рильський
Ї великий украïнський поет, перекладач, учений-лiтературознавець,
фольклорист, лiнгвiст, академiк. Та перш за все вiн поет, який по Праву мiг
сказати про себе: все моє життя в моïх творах.
Писати Максим Рильський почав дуже рано: у 15 рокiв видав першу збiрку вiршiв “На
бiлих островах”. Звичайно, молодий поет зазнавав впливу модноï на той час
декадентськоï лiтератури, гаслом якоï було “мистецтво для мистецтва”.
Образ “бiлих островiв”
Ї хмарин, на яких летить своєю думкою поет “в краïну далекую чар” має дещо
декадентський характер, та разом iз тим збiрка наповнена талановитими зразками
пейзажноï лiрики. Картини природи передають його захопленiсть рiдною землею,
свiдчать про досконале володiння словом:
Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється:
Пiсля дощу того уся земля цвiте,
I лiс, покритий краплями блискучими, смiється.
У таких свiтлих, чистих рядочках нема жодноï нотки розчарування, зневiри.
Вони iскряться райдужними кольорами, випромiнюють сонячне сяйво:
З золота зiткане сяєво ллється,
Лiс в нiм купається, листя смiється.
В квiтах барвистих
Дiвчина сяє,
В оченьках чистих
Сонечко грає.
Якось Рильський в однiй iз статей написав: “Поет, кажуть, повинен черпати
своï теми iз життя. Ну, а хiба лiтература
Ї не один iз проявiв життя, i то життя згущеного, сконденсованого, загостреного до
краю”. Цими словами вiн неначе пояснює схожiсть мотивiв у лiричних вiршах
своєï юностi з темами, iдеями творiв поетiв старшого поколiння.

Твiр “Поле чорнiє. Проходять хмари…” ввiйшов до книги “Пiд осiннiми зорями”.
Цей вiрш
Ї пейзажна замальовка ранньоï весни-провесни:
Поле чорнiє. Проходять хмари,
Гаптують небо химерною грою.
Контрастне зiставлення чорного поля i синьоï рiчки робить картину зримою,
мальовничою. Тут вiдчутнi живописнi мазки Шевченка, який завжди був для Рильського
прикладом.
Рильський ще на зорi своєï творчостi вивчав класичну украïнську поезiю,
шукав позитивного героя i знаходив його серед борцiв за щастя i волю народу. Поет,
як i його великий учитель Iван Франко, оспiвує ïхнi подвиги в iм’я свiтлого
майбутнього:
Слава тим, хто прагне волi,
Хто весь вiк живе в борнi,
В кого в серцi вiчнi болi
I душа горить в огнi…
Слава тому, хто шляхами,
Вже протертими, не йде,
А мiж скелями й тернами
Новий, кращий шлях кладе.
(“Слава тим, хто прагне волi…”)
Особливо помiтний вплив лiрики Лесi Украïнки на творчiсть Максима Рильського
у вiршах, де молодий поет шукає дужого слова, пiсень i прапорiв, якi покличуть
борцiв на бiй. Зi словами Лесi Украïнки “щоб червона ясна корогва з пiснею
вкупi творила дива” перегукуються поетичнi рядки Рильського:
Прапори мають над нами,
Зброя дзвенить-брязкотить,
Ми виступаєм рядами,
Сиплемо пiснями:
Радiсть в грудях клекотить,
Браттям дiстали ми волю…
(“Пiсня про волю”)
Невичерпними джерелами натхнення, тем, iдей були для Рильського твори Гайне,
Шекспiра, Дiккенса, Доде, Пушкiна, Лєрмонтова, Толстого, Достоєвського:

Софокл
Ї i Гамсун, Едгар По
Ї i @ете,
Толстой глибокий i Гюго буйний,
Петрарчинi шлiфованi сонети
I Достоєвський грiшний i святий
Ї
Усi книжки, усi земнi поети,
Усi зрiднi душi його живiй…
(“На узлiссi”)
Та попри всi запозичення, впливи, Максим Рильський уже першими своïми творами
заявив, що в украïнську лiтературу прийшов поет, який має свiй чудовий,
неповторний голос, i здатен пiдняти лiтературу своєï Батькiвщини на нову
висоту.


Загрузка...



Схожі твори: