Головна Головна -> Твори -> ПЧIЛКА ОЛЕНА БІОГРАФІЯ

ПЧIЛКА ОЛЕНА БІОГРАФІЯ



(1849-1930)
Справжнє iм’я
Ї Ольга Петрiвна Драгоманова. Народилася в м. Гадячi на Полтавщинi в родинi
юриста. Училася в Киïвському iнститутi шляхетних дiвчат. Брат Михайло
Петрович Драгоманов
Ї вiдомий вчений i громадський дiяч
Ї залучив ïï до участi в культурно-просвiтницькiй органiзацiï
“Громада” (Киïв). Одружилася з юристом Петром Косачем, мала шiстьох дiтей
(одна з доньок стала вiдомою письменницею й обрала псевдонiм Леся Украïнка).
Родина мешкала в Луцьку, в с. Колодяжному.
Олена Пчiлка писала переважно прозу, твори для дiтей, видавала дитячий журнал
“Молода Украïна”.
У чому справжнє щастя?
(за оповiданням Олени Пчiлки “Сосонка”)
Мене дуже схвилював твiр “Сосонка” Олени Пчiлки, бо я збагнула, що його змiст
набагато глибший, нiж здається на перший погляд. У сосонцi я побачила не деревце,
яке восени красувалося вiчнозеленим вбранням серед сусiдок
Ї берiз та липок, що втратили своє листя, а дiвчинку, погордливу, самозакохану. На
жаль, в наш час є ще такi “красунi”, якi цiнують у людинi лише вбрання. Такою я
бачу i сосонку, яка у рiздвяному сяйвi бажала одного,
Ї хай побачать липки, яка вона гарна!
Але що судилося бiдоласi знести! Пройшла мить, i всi прикраси познiманi.
Розiбрана, темна, вона вже нiкому не буда потрiбна. ïï навiть кинули
надворi, обiзвали чепiдралом.
Я зробила для себе висновок
Ї кращого за природну красу нiчого немає. Хочу звернутися до всiх дiвчат свого
вiку: не треба цiнувати понад усе модний одяг та дорогi прикраси! Штучна краса
скороминуща! Помiчайте своïх подруг, адже вони нiчим не гiршi за вас, бо
справжня краса
Ї у добрих серцях. Тiльки треба вмiти “читати” цi серця. Звернiть увагу, нiхто iз
сусiдок сосонки не насмiхався над нею, коли вона втратила колишню красу.

Сосонку не викинули тi, хто був другом природи
Ї родина Iвасика. Вони розумiли, що зовнiшня краса
Ї це не головне i в людях, i в речах. Зрештою, це зрозумiла i сосонка.

До лiсовоï красунi прийшло нове життя, радiсть вiд якого вона вiдчула лише
тодi, коли стала корисною: “…а ось дарма, що я пожовкла, проте здаюся на
користь!” Якби не це деревце, замерз би Iвасик, не дiйшов би додому. Сосонка,
можна сказати, врятувала життя хлопчику. I краса ïй для цього зовсiм не
знадобилася. Тому я вважаю, що справжнє щастя
Ї бути корисною, допомагати людям, нести у свiт добро i радiсть.


Загрузка...



Схожі твори: