Головна Головна -> Твори -> Щирiсть вираження патрiотичних почуттiв лiричного героя

Щирiсть вираження патрiотичних почуттiв лiричного героя



у вiршi В. Пiдпалого “Тиха елегiя”
Коли читаєш вiрш Володимира Пiдпалого “Тиха елегiя”, здається, що вустами
лiричного героя промовляє твоя стривожена душа. Ми часто чуємо це горде слово

Ї “патрiотизм”. Воно лине з високих трибун, начертане на гаслах демонстрантiв, ним
сповненi численнi газетнi статтi. Але ось раптом натрапиш на просте зiзнання:

Коли мене питають: “Украïну
чи можеш ти забуть на чужинi?”
Ї
кричу: “Кладiть отут у домовину
живим!.. Однаковiсiнько менi…”
Ї
i стає зрозумiлою справжня, щиросердечна суть патрiотизму. Вона
Ї не в гучних словах, не в полiтичних закликах. Вона
Ї в глибинах душi, вона
Ї в кожнiй краплинцi твоєï кровi, у кожному подиху. Про неï не можна
красномовно сповiщати весь свiт (чи не тому вiрш i має назву “Тиха елегiя”?), вона
не потребує наголосу i знакiв оклику. Справжнiй патрiотизм вищий за слова, в якi
його одягають,
Ї як щирi почуття не вмiшуються нi в якi рамки.
А тому лiричний герой В. Пiдпалого скорiше промовчить, анiж почне прилюдно
присягатися в любовi Батькiвщинi. I тисячi, мiльйони моïх спiввiтчизникiв,
переконаний, зрозумiють поета. Бо Украïна для них
Ї це й блакитнi стрiчки “рiк, рiчок, i рiчечок, i потiчок”, i “яснi зорi, тихi
води”, i “степи, озера, яблунi в саду”, i рiдна мова, що з колисковоï синовi
лине в тихому спiвi…
Така людина нiколи не зрадить свою землю:
…вiд них не вiдокремлю
себе i тодi, як в землю перейду…
Може, саме тому справжнiй патрiот не стане багатоголосно розповiдати про своï
гарячi почуття, бо раптом “випадкове слово” плямою впаде на ïх кришталеву
чистоту.
…Менi б дуже хотiлося, аби цього вiрша прочитали (а ще краще
Ї вивчили) деякi можновладнi “патрiоти”, для яких слово “патрiотизм” стало
перепусткою до державних посад.


Загрузка...



Схожі твори: