Головна Головна -> Твори -> Самопiзнання головного героя в романi “Мiсто” Валер’яна Пiдмогильного

Самопiзнання головного героя в романi “Мiсто” Валер’яна Пiдмогильного



“Мiсто” Валер’яна Пiдмогильного
Ї роман про людину, про мiсто, про життя, про незгаснiсть вогню, сповнений
скептицизму переможця i оптимiзму переможеного.
В. Пiдмогильний намагався зрозумiти, хто є людина в мiстi, яке ïï мiсце
в життi, для чого вона живе, вiн прагнув осмислити ïï iдеали, цiннiснi
орiєнтацiï.
Автор хотiв поставити людину перед самою собою, змушував ïï зазирнути в
себе. Тому i з’являється в романi тип героя, схильного до самоспоглядання,
самозосередження.
Людське iснування в романi
Ї це iснування особистостей, яким передусiм притаманне певне ставлення до буття,
рацiональне чи iррацiональне сприймання свiту.
Традицiйна, але не вирiшена багатьма епохами проблема буття, гостро поставлена в
творi, закладена в самiй специфiцi iснування героïв у свiтi.

Сутнiсть людського буття автор “Мiста” розглядає як дiяльнiсть, у якiй людина
виражає своє “я” як прийнятий iдеал ïï буття.
Селянський парубок Степан Радченко вирушає до мiста, не маючи про нього жодного
уявлення; обов’язок i вiдповiдальнiсть
Ї новi слова в лексиконi Степана. Це не правда, що всi люди такi, як вiн, а вiн

Ї як вони.
Вiн робить одне з найбiльших вiдкриттiв
Ї вiн вiдкриває людину.
Люди
Ї рiзнi, бо для кожного з них свiт починається й гасне; Степан бачить людей як
єдину iстоту.
У мiстi починається кара Степана за його минуле, за те, що вiн такий, а не iнший.
Його кара
Ї це самота, а нагорода
Ї це його творчiсть. Мертвими йому видаються його старi оповiдання.

Роман В. Пiдмогильного
Ї це твiр про вину, якоï не можна було уникнути, бо вона
Ї закон iснування.
Життя для В. Пiдмогильного
Ї це рух, це здобування свiту, вiдкриття людини, знайдення себе, й все це

Ї чарiвне i мiнливе, як вогонь. Бо вогонь
Ї це образ Бога.





Схожі твори: